Кривоглаз Михайло Олександрович
Визначення і загальна характеристика
КРИВОГЛА́З Михайло Олександрович (18. 05. 1929, Київ — 30. 06. 1988, там само) — металофізик. Доктор фізико-математичних наук (1962), професор (1966), член-кореспондент АН УРСР (1978). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1978, 1988), премія ім. Є. Федорова АН СРСР (1986). Закін. Київський університет (1950). Відтоді працював у Лаб. металофізики, від 1955 — в Інституті металофізики АН УРСР (Київ): 1964–88 — зав. відділу теорії неідеал. кристалів. Співпрацював з визнач. вченими у галузі теорії твердого тіла С. Пекаром і А. Смирновим. Його праці присвячені теорії упорядкованих сплавів, створенню статистич. кінемат. теорії розсіювання рентґенів. проміння та тепл. нейтронів неідеал. кристалами, теорії руху макроскопіч. дефектів у твердих тілах. Увів поняття про флуктуонні стани електронів у невпорядк. системах, побудував теорію флуктуонів. На фасаді Інституту металофізики НАНУ встановлено мемор. дошку.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Теория упорядочивающихся сплавов. Москва, 1959 (співавт.; англ. перекл. — Лондон, 1964; Нью-Йорк, 1965); Эффект Мисбауэра и его применение в физике твердого тела. Москва, 1965; Движение макроскопических включений в твердых телах. Москва, 1971; Дифракция рентгеновских лучей и нейтронов в неидеальных кристаллах. К., 1983; Диффузное рассеяние рентгеновских лучей и нейтронов на флуктуационных неоднородностях в неидеальных кристаллах. К., 1984.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
