Кривоглаз Михайло Олександрович

Визначення і загальна характеристика

КРИВОГЛАЗ Михайло Олександрович (18. 05. 1929, Київ — 30. 06. 1988, там само) — металофізик. Доктор фізико-математичних наук (1962), професор (1966), член-кореспондент АН УРСР (1978). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1978, 1988), премія ім. Є. Федорова АН СРСР (1986). Закінчив Київський університет (1950). Від­тоді працював у Лабораторії металофізики, від 1955 — в Ін­ституті металофізики АН УРСР (Київ): 1964–88 — завідувач від­ділу теорії неідеальних кри­сталів. Спів­працював з ви­значними вченими в галузі теорії твердого тіла С. Пекарем і А. Смирновим. Його праці присвячено теорії впорядкованих сплавів, створен­ню статистичної кінематичної теорії роз­сіюва­н­ня рентгенівського промі­н­ня та теплових нейтронів неідеальними кри­сталами, теорії руху макро­скопічних дефектів у твердих тілах. Увів поня­т­тя про флуктуон­ні стани електронів у не­впорядкованих системах, побудував теорію флуктуонів. На фасаді Ін­ституту металофізики НАНУ встановлено меморіальну дошку.

Пр.: Теория упорядочивающихся сплавов. Москва, 1959 (спів­авт.; англ. перекл. — Лондон, 1964; Нью-Йорк, 1965); Эф­фект Мёс­сбауэра и его применение в физике твердого тела. Москва, 1965; Движение макро­скопических включений в твердых телах. Москва, 1971; Дифракция рентгеновских лучей и нейтронов в неидеальных кри­стал­лах. К., 1983; Диф­фузное рас­сеяние рентгеновских лучей и нейтронов на флуктуацион­ных неоднородностях в неидеальных кри­стал­лах. К., 1984.

Літ.: Памяти Михаила Александровича Кривоглаза // УФН. 1989. Т. 158, вып. 2.

А. П. Шпак

Завантажити статтю