Горда Микола Петрович
ГО́РДА Микола Петрович (15. 11. 1946, с. Крупичполе Ічнян. р-ну Черніг. обл.) — живописець. Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1976; викл. К. Звіринський, В. Манастирський). Формування світогляду відбувалося у Києві під час спілкування з І. Гончаром, А. Горською, В. Зарецьким. Працював на Львів. худож. комбінаті (кін. 1970-х рр.). На творчій роботі. Учасник мистецьких виставок від 1999. Персон. — у Львові (2000, 2002, 2004–05). Осн. жанр — портрет. Полотна зберігаються у Музеї С. Бандери (м. Дубляни Львів. обл.), Мемор. музеї М. Грушевського у Львові, Мемор. музеї В. Івасюка в Чернівцях, Музеї Лесі Українки в м. Новоград-Волинський Житомир. обл., Рогатин. краєзнав. музеї (Івано-Фр. обл.).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Автопортрет» (1996; 2003), «В. Івасюк» (1998), «Богун під Берестечком» (2000), «С. Бандера», «Дівчинка з улюбленим песиком» (обидва — 2002), «Пресвята Покрова» (2003), «Одержима» (2005), «Леся Українка» (2006).
Рекомендована література
- Гордасевич Б. Гордий талант — це патріотизм // Дзвін. 2006. № 7.
Фотоілюстрації
Людина 
