Горєлов (Горілий) Олександр Леонтійович
ГОРЄ́ЛОВ (ГОРІ́ЛИЙ) Олександр Леонтійович (02 (14). 09. 1863, с. Малі Щербиничі, нині Брян. обл., РФ — 1937, Київ) — диригент, композитор, музично-громадський діяч. Навч. у Моск. консерваторії (1888–91; викл. А. Аренський, М. Кашкін), закін. мед. факультет Моск. університету (1893). Від 1893 працював лікарем у Чернігові. Від 1899 — в Астрахані (нині РФ), де заснував відділ РМТ та муз. школу (від 1901 — училище). 1904–05 — диригент симф. концертів у Сестрорецьку (нині Ленінгр. обл.). 1905–07 організував у Саратові Спілку оркестр. музикантів (був кер. оркестру). Згодом був диригентом оркестрів у Павловську, Севастополі, Чернігові. Від 1912 — диригент Нар. дому в С.-Петербурзі. Від 1918 — у Києві. Був одним з організаторів (разом з М. Леонтовичем, К. Стеценком, Я. Степовим) та кер. Держ. симф. оркестру ім. М. Лисенка (перший в історії укр. симф. оркестр), з яким виконував твори М. Лисенка, К. Стеценка, Я. Степового, О. Кошиця. З цим оркестром виступали Ф. Блуменфельд, Р. Ґлієр, С. Аббакумов, Д. Бертьє та ін. Восени 1920 оркестр припинив діяльність. В останні роки життя Г. працював лікарем у Пущі-Водиці побл. Києва. Репрес.
Додаткові відомості
- Основні твори
- оперета «Добрі сусіди» (1891); опера «Вій» (1897); кантата до 35-річчя творчої діяльності М. Лисенка (1903, сл. М. Старицького); 3 симф. (1893, 1899, 1905); 2 струнні квартети (1894, 1901); фортепіанне тріо (1900); муз. та оркестр. ред. опери «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського (дописав романс Оксани «Прилинь, прилинь»).