Горникевич Теофіл

ГОРНИКЕ́ВИЧ Теофіл (25. 08. 1919, с. Лучинці, нині Рогатин. р-ну Івано-Фр. обл. — 19. 09. 1998, м. Фрайбурґ, Німеччина) — лікар-радіолог. Син Теофіла, брат Олега Горникевичів. Навч. у Львів. університеті (1937–39), закін. Віден. університет (1942, ступ. д-ра медицини). Спеціалізувався з радіології. 1948–50 — в Інституті рентґенології Університету м. Марбурґ; 1950–65 — директор Радіол. і рентґенол. інституту та проф. Університету м. Ґіссен; 1966–82 — директор клініки ім. проф. Ганса-Маієра в м. Бремен (усі — Німеччина) і Центр. інституту рентґенол., радіол. і ядер. медицини при гол. лікарні. Розбудував і очолював гол. і найсучасніший інститут в Німеччині. Автор наук. праць з проблем рентґенології, радіології, діагностики, радіобіології і радіопротекції, зокрема серії публікацій у «Fortschritte auf dem gebict der Röntgenstrahlen» (1953– 55), присвяч. рентґенол. спостереженням над нормал. і патологічно зміненими легеневими судинами (у співавт.); кн. «Intravenöse Cholangiographie» (1956; вийшла також в іншомов. перекладах). За пропозицією Сорбон. університету 1960 нагородж. золотою медаллю Парижа.

Літ.: Наш гість — професор Горникевич // Сучасність. 1962. Ч. 10.

П. Пундій, Я. В. Ганіткевич