Горті Міклош

ГО́РТІ Міклош (Horthy Miklós; 18. 06. 1868, м. Кендереш, Австро-Угорщина — 09. 02. 1957, м. Есторіл, Португалія, у 1990-х рр. перепохов. в Угорщині) — угорський державний і політичний діяч. Закінчив Австро-угорську військово-морську академію (1886). Служив на військовому флоті Австро-Угорщини. 1909–14 — ад’ютант імператора Франца-Йосифа І у званні капітана 1-го рангу. На поч. 1-ї світової війни — командир крейсера «Принц Ойґен». Від лютого 1918 — контр-адмірал, головнокомандувач морського флоту Австро-Угорщини, від жовтня — віце-адмірал. Виступив проти комуністичного режиму Б. Куна, 1 березня 1920 обраний регентом Угорщини. Забезпечив незалежний від Австрії розвиток країни. 1921 провів детронізацію Габсбурґів, започаткував в Угорщині авторитарний режим. Домагався перегляду Тріанонського мирного договору 1920, повернення угорських етнічних територій. У зовнішній політиці здійснював курс на військ.-політичне зближення з Італією, Німеччиною, Австрією, Болгарією з метою перегляду кордонів із сусідніми державами, результатом чого стали Віденські арбітражі. 27 червня 1941 Угорщина вступила у війну проти СРСР на боці Німеччини, при цьому Горті одночасно вів таємні переговори з країнами антигітлерівської коаліції про визнання за Угорщиною прилучених до неї територій, обіцяючи вийти з війни. Проте СРСР, США, Велика Британія на ці умови не погодилися. 15 жовтня 1944 Горті заявив про припинення війни Угорщиною, однак під тиском Берліна відмовився від влади, передавши її до рук фашистської партії на чолі з Ф. Салаші. На Нюрнберзькому процесі 1945–46 Горті спочатку фігурував як свідок, але згодом визнаний воєнним злочинцем. 1948 переїхав до Португалії. 1965 опубліковано його спогади «Confidential Papers».

Завантажити статтю