Горті Міклош

ГО́РТІ Міклош (Horthy Miklós; 18. 06. 1868, м. Кендереш, Австро-Угорщина — 09. 02. 1957, м. Есторіл, Португалія, у 1990-х рр. пере­похов. в Угорщині) — угорський державний і політичний діяч. Закінчив Австро-угорську військово-морську академію (1886). Служив на військовому флоті Австро-Угорщини. 1909–14 — адʼютант імператора Франца-Йосифа І у зван­ні капітана 1-го рангу. На поч. 1-ї світової війни — командир крейсера «Принц Ойґен». Від лютого 1918 — контр-адмірал, головнокомандувач морського флоту Австро-Угорщини, від жовтня — віце-адмірал. Ви­ступив проти комуністичного режиму Б. Куна, 1 березня 1920 обраний регентом Угорщини. Забезпечив незалежний від Австрії роз­виток країни. 1921 провів детронізацію Габсбурґів, започаткував в Угорщині авторитарний режим. Домагався пере­гляду Тріанонського мирного договору 1920, поверне­н­ня угорських етнічних територій. У зовнішній політиці здійснював курс на військ.-політичне зближе­н­ня з Італією, Німеч­чиною, Австрією, Болгарією з метою пере­гляду кордонів із сусідніми державами, результатом чого стали Ві­денські арбітражі. 27 червня 1941 Угорщина вступила у війну проти СРСР на боці Німеч­чини, при цьому Горті одночасно вів таємні пере­говори з країнами антигітлерівської коаліції про ви­зна­н­ня за Угорщиною прилучених до неї територій, обіцяючи вийти з війни. Проте СРСР, США, Велика Британія на ці умови не погодилися. 15 жовтня 1944 Горті заявив про припине­н­ня війни Угорщиною, однак під тиском Берліна від­мовився від влади, пере­давши її до рук фашистської партії на чолі з Ф. Салаші. На Нюрнберзькому процесі 1945–46 Горті спочатку фігурував як свідок, але згодом ви­знаний воєн­ним злочинцем. 1948 пере­їхав до Португалії. 1965 опубліковано його спогади «Confidential Papers».

Завантажити статтю