Гриценко Олександр Андрійович
ГРИЦЕ́НКО Олександр Андрійович (29. 08. 1957, м. Ватутіне Черкас. обл. — 03. 04. 2020, Київ) — культуролог, поет і перекладач. Кандидат технічних наук (1987). Член НСПУ (1990). Закін. Київський університет (1980). Відтоді працював у ньому: від 1988 — н. с.; 1990–93 — у ред. ж. «Всесвіт»; від 1994 — в Укр. центрі культур. досліджень Міністерства культури і туризму України (Київ): дир. Інституту культур. політики, від 2002 — директор Центру. Автор культурол. праць, літ.-крит. статей у періодиці, упорядник наук. збірок з культурол. проблем. Перша зб. поезій — «Карта будня» (К., 1987). Вірші Г. друкувалися у періодиці, антологіях «Вісімдесятники» (Едмонтон, 1990), «Молодые поэты Украины» (Москва, 1991), «Rybo-Wino-Kur» (Warszawa, 1994) та ін. Переклав з англ. і польс. мов окремі поет. твори Е. Дікінсон, В. Ґомбровича, Т.-С. Еліота, Е.-Е. Каммінґса, роман В. Ґомбровича («Порнографія» // «Всесвіт», 1992, № 10), кн. «Українці: Несподівана нація» Е. Вілсона (К., 2003).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Культурна політика: Концепції і досвід. 1994; Культура в законі: Стан та проблеми правового регулювання культури в Україні. 1998 (співавтор); Своя мудрість: Нац. міфологія та громадян. релігія в Україні. 1998; Герої та знаменитості в українській культурі. 1999 (співавтор); Культура і влада. Теорія і практика культурної політики в сучасному світі. 2000; Пророки, пірати, політики і публіка: Культурні індустрії й держ. політика в сучас. Україні. 2003 (співавтор); усі — Київ.
Завантажити статтю
Людина 
