КОНЦЕ́ВИЧ Інокентій Йосипович (1857, м. Чита, нині РФ — 1915, м. Іркутськ, нині РФ) — громадсько-політичний діяч. З родини політичного засланця. На­вчався у Варшавській ветеринарній школі (1870-і роки). Рано долучився до революційного руху. 1878 заарештований за політичну діяльність. 1881 у Кубанській військової чоловічій гімназії (м. Єкатеринодар, нині Краснодар, РФ) склав іспити на зва­н­ня вчителя. Працював в училищі станиці Єлизаветинська (нині Краснодарський край, РФ), від 1883 давав приватні уроки у Єкатеринодарі, де зацікавився українською пісен­ною культурою. Знаходився під негласним на­глядом. У грудні 1885 заарештований, за звинуваче­н­ням у зберіган­ні й роз­по­всюджен­ні нелегальної літератури у липні 1887 висланий під гласний на­гляд до Іркутська. Пере­бував на канцелярській службі. Організував Товариство захисту тварин (1901). Засновник і керівник хору, який виконував українські пісні і брав участь у багатьох місцевих музичних вечорах, ставши помітним явищем іркутського культурного життя. Про ви­ступи та успіхи хору по­стійно пові­домляли місцеві періодичні ви­да­н­ня. Домагався від­кри­т­тя в Іркутську товариства захисту дітей від жорстокого поводже­н­ня, тривалий час головував у сирітському суді. П. Грабовський згадував про К. у стат­ті «З далекої пів­ночі», можливо, особисто був з ним зна­йомий.