Концевич Інокентій Йосипович

Визначення і загальна характеристика

КОНЦЕ́ВИЧ Інокентій Йосипович (1857, м. Чита, нині РФ — 1915, м. Іркутськ, нині РФ) — громадсько-політичний діяч. З родини політ. засланця. Навч. у Варшав. вет. школі (1870-і рр.). Рано долучився до рев. руху. 1878 за­арешт. за політ. діяльність. 1881 у Кубан. військ. чол. гімназії (м. Єка­­теринодар, нині Краснодар, РФ) склав іспити на зва­н­ня вчителя. Працював в училищі станиці Єлизаветинська (нині Краснодар. край, РФ), від 1883 давав приватні уроки у Єкатеринодарі, де зацікавився укр. пісен. культурою. Знаходився під негласним на­глядом. У грудні 1885 заарешт., за звинуваче­н­ням у зберіган­ні й роз­по­всюджен­ні нелегал. літ-ри у липні 1887 висланий під глас­ний на­гляд до Іркутська. Пере­бував на канцеляр. службі. Організував Товариство захисту тварин (1901). Засн. і кер. хору, який виконував укр. пісні і брав участь у багатьох місц. муз. вечорах, ставши помітним явищем іркут. культур. життя. Про ви­ступи та успіхи хору по­стійно пові­домляли місц. період. ви­да­н­ня. Домагався від­кри­т­тя в Іркутську товариства захисту дітей від жорстокого поводже­н­ня, трива­лий час головував у сиріт. суді. П. Грабовський згадував про К. у стат­ті «З далекої пів­ночі», мож­­ливо, особисто був з ним зна­йомий.

Літ.: Дьяков В. А., Крикунов В. П. К био­графии сибиряка и политического ссыльного Ин­нокентия Концевича // Ссыльные революционеры в Сибири: (ХІХ в. — февраль 1917 г). Иркутск, 1985. Вып. 9; Дудко В. І. Пропагандист української пісні в Сибіру (Нові матеріали до коментува­н­ня стат­ті П. Грабовсь­кого «З далекої пів­ночі») // НТЕ. 1990. № 5; Мелехин В. В. Кубанская войсковая муж­­ская гимназия в истории революцион­но-народнического движения Рос­сийс­кой империи второй половины ХІХ в. // Голос минувшего: Кубан. истор. журн. 2012. № 3–4.

В. І. Дудко

Завантажити статтю