Вацик Теодор Якимович
Визначення і загальна характеристика
ВА́ЦИК Теодор Якимович (20. 11. 1886, Тернопіль — 22. 04. 1968, м. Пляттінґ, Німеччина) — живописець. Брат М. Вацика. Закін. Краків. АМ (1909; кл. Ю. Панькевича), удосконалював майстерність у Відні (у К. Похвальського), Мюнхені (у Й. Брандта) і Венеції. Працював у Львові (1910–14), Відні (1920), Італії (1920–24), у м. Берегове (нині Закарп. обл., 1925–35). Під час 1-ї світової війни мобілізов. до австр. армії (старшина), воював на італ. фронті, був полонений. Згодом — в УГА, з якою потрапив до Одеси. 1920 виїхав до Італії, 1924 переїхав у м. Берегове, від 1929 — в Ужгороді. 1935–43 — викладач у Тернополі. Розмалював церкву св. Михаїла в м-ку Товсте (нині смт Заліщиц. р-ну Терноп. обл.). Емігрував до Німеччини 1942. Персон. виставки — у Львові (1928), Філадельфії (США), Нью-Йорку (обидві — 1974). Автор динам. жанр. картин. Роботи зберігаються у НХМ.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Автопортрет» (1909), «Письменник М. Яцків» (1911), «Стара жінка», «Жінка з книжкою», «Молода жінка», «Дружина мистця біля вікна», «Дівчинка», «Бабуся в хаті» (усі — 1911–14), «Поет В. Пачовський» (1926); «У саду», «Діти у вікні», «За шахами»; «Гірський краєвид із тополями», «Гірський краєвид улітку», «Церква в Торках»; серія етюдів тірол. замків, рисунків пером і тушшю.
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
