Вегетативне розмноження

ВЕГЕТАТИ́ВНЕ РОЗ­МНО́ЖЕ­Н­НЯ — тип не­статевого роз­множе­н­ня, при якому з частини материнського організму утворюються ідентичні за спадковими ознаками нові особини. В. р. поширене серед усіх груп рослин та низькоорганізов. тварин; ґрунтується на тотипотентності клітин та здатності до регенерації, в основі якої лежать дедиференціація та від­новле­н­ня мітотич. активності клітин. Характер. особливістю мітозу (непрямого поділу клітини) є те, що в результаті поділу однієї материн. диплоїдної клітини утворюються дві ідентичні диплоїдні дочірні клітини. Ві­домі такі форми В. р.: поділ, брунькува­н­ня, пупкува­н­ня та фрагментація (крайній вираз регенерації).

У тварин В. р. від­бувається або шляхом поділу — від­чуже­н­ня частин тіла, які раніше належали єдиному організму, причому кожна частина доповнює себе до стану ціліс. організму (у най­простіших), або ж шляхом брунькува­н­ня (у кишковопорожнин­них та деяких червів). Здатність до регенерації у тварин тим сильніша, чим нижче стоїть тварина у системі організації. Напр., для деяких без­хребет. тварин (губки, моховатки, покривники, деякі інфузорії та ін.) властиве пупкува­н­ня, тобто утворе­н­ня на тілі материн. організму або на його спец. виростах (столонах) т. зв. пупка, з якого формується нова особина. Утворені шляхом пупкува­н­ня нові особини від­окремлюються від материн. організму або ж залишаються зʼ­єд­наними з ним, у результаті чого виникають колонії (напр., колоніал. корали мадрепори тощо).

У нижчих рослин В. р. від­бувається в результаті поділу клітини чи її брунькува­н­ня (у одноклітин­них), або з частин талому (у багатоклітин­них), зокрема шляхом утворе­н­ня спеціаліз. ділянок талому (напр., виводкові бруньки водорості сфацелярії, бульбочки на ризоїдах харових водоростей, соредії та ізидії у лишайників); у грибів — за допомогою спеціаліз. одноклітин. утворень — оїдій, хламідоспор тощо. Здатність до В. р. у мікро­скопіч. рослин (дріжджі, бактерії) використовують у виробництві молочнокислих продуктів, пивоварін­ні, силосуван­ні кормів тощо.

У вищих рослин в основі В. р. лежить здатність до регенерації. Природне неспеціаліз. В. р. від­бувається в результаті роз­паду материн. форми на дві або більше дочірніх внаслідок пере­гнива­н­ня протонеми або талому (у мохоподібних), руйнува­н­ня старих ділянок над­земно-повзучих пагонів (у плауна, голонасін­них і квітк. рослин) та неспеціаліз. епігеоген­них кореневищ (у папоротей і квітк. рослин). Спеціаліз. В. р. у вищих рослин від­бувається за допомогою спеціаліз. клітин чи спец. вегетатив. органів (над­зем. пагонів, бульб, цибулин, кореневих паростків, кореневищ тощо). Над­зем. пагонами («вусами») роз­множуються суниці, полуниці, камʼяниці, деякі пер­стачі, горлянка повзуча; цибулинами і бульбами — овоч. культури і декор. рослини; кореневими паростками — дерева і кущі (тополя, верба, біла акація, бузок, малина, вишня); кореневищами — багаторічні трави.

В. р. за допомогою вегетативних органів широко використовують у рослин­ництві, зокрема у садівництві, овочівництві та квітникарстві. Для багатьох культур. рослин В. р. — єдиний шлях збереже­н­ня цін­них сортових ознак і властивостей. Однак, при В. р. потомству пере­даються також і негативні риси та хвороби материн. організму. Тому багаторазове В. р. може при­звести до виродже­н­ня рослини. У садівництві за­стосовують укоріне­н­ня живців та щепле­н­ня. Щепле­н­ня — це спосіб штуч. В. р. рослин, при якому внаслідок зро­ста­н­ня зрізаних бруньок або стеблових живців однієї рослини (що роз­множується) з іншою (вкоріненою) від­бувається утворе­н­ня нової особини.

Нині одним з най­ефективніших та економічно вигідних способів В. р. рослин є мікроклонал. роз­множе­н­ня. Даний метод дає можливість одержувати здоровий посадк. матеріал, скорочуючи строки отрима­н­ня нових сортів у 4–5 разів; швидко роз­множувати цінні генотипи рослин; створити «банк» цін­них форм і сортів рослин. Цей метод широко за­стосовується у сільс. та ліс. госп-ві, квiтникарстві, мед. та харчової промисловості.

Завантажити статтю