Вальо Марiя Андріївна
ВАЛЬО́ Марiя Андріївна (16. 06. 1925, м. Борислав, нині Львiв. обл. — 01. 06. 2011, Львів) — лiтературознавець, бiблiограф. Канд. фiлол. н. (1962). Дійсний член НТШ (1992). Закiн. Львiв. університет (1951). Відтоді працювала у відділі укр. літ-ри Інституту сусп. наук АН УРСР (Львів): від 1963 — старший науковий співробітник; від 1972 — у ЛНБ АН УРСР (нині НАНУ): гол. бібліограф, від 1989 — науковий співробітник Осн. праці стосуються розвитку літ.-наук. думки в Україні кін. 18 — поч. 19 ст., укр. літ-ри і науки в Зх. Україні, істор. жанрів укр. прози та драматургії, історії укр. театру, міжсловʼян. літ. звʼязків. Уклала низку бібліогр. покажчиків, зокрема «Матеріали до бібліографії бібліографії звʼязків української літератури з літературами зарубіжних словʼян» (1973), «Польська література на Україні 1800–1980 рр.» (1991); а також бібліогр. персоналії Я. Галана, М. Деркач, Г. Нудьги, С. Щурата, М. Мольнар-Мундяк, Д. Павличка (співавтор) та ін. Авторка статей з питань бібліографознавства і книгознавства.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Ірина Вільде: Літ.-крит. нарис. К., 1962; Відображення в радянській бібліографії зв’язків української літератури з літературами народів СРСР. К., 1981; Подорожі в Українські Карпати. Л., 1993; Бальтазар Гакет і Україна. Л., 1997; Бальтазар Гакет — дослідник Південно-Східної і Центральної Європи. Л., 2000 (співавтор); Листи Юрія Меженка до львів’ян (1923–69). Л., 2002; Зеновія Франко (1925–1991): Статті. Спогади. Матеріали. Л., 2003.
Людина 
