Вароді Василь Іванович

Визначення і загальна характеристика

ВА́РОДІ Василь Іванович (03. 07. 1943, смт Королеве Виногра-дів. р-ну Закарп. обл. — 05. 09. 1998, Ужгород) — поет, журналіст. Чоловік Х. Керити. Член НСПУ (1977). Закін. Ужгород. університет (1976). Працював у г. «Молодь Закарпа­т­тя», ред. Закарп. комітету з телебаче­н­ня й радіомовле­н­ня, дир. Клубу-музею письмен­ників при НСПУ. Від 1991 — за­ступник гол. ред. та відп. секр. г. «Карпатська Україна», від 1995 — гол. ред. г. «Орбіта-Логос». Друкувався від 1965. Автор поет. зб. «Повнолі­т­тя» (1967), «Цикли» (1972), «Плуги і зорі» (1980), «Родин­не вогнище» (1987) та героїч. поеми «Червоний сполох» (1974; усі — Ужгород). Здійснив літ. запис роману «Досвід» М. Климпотюка (Уж., 1985). Автор пере­кладів з угор., рос. та білорус. (твори П. Глєбки) мов. Поезії В. пере­кладалися угор. мовою та мовою комі. Посмертно опубл. поет. зб. В. «З висоти соколиного лету» (Уж., 2004).

Літ.: Ференц Н. Василеві Вароді — 50 // ЛУ. 1993, 15 лип.

О. В. Мишанич

Завантажити статтю