Варшавський процес ОУН 1935-36

Визначення і загальна характеристика

ВАРША́ВСЬКИЙ ПРОЦЕ́С ОУН 1935–36  — один із найбільших судових процесів проти Організації українських націоналістів. Відбувся 18 листопада 1935 — 13 січня 1936. На лаві підсудних знаходилися С. Бандера, Д. Гнатківська, К. Зарицька, Я. Карпинець, Є. Качмарський, М. Климишин, М. Лебедь, І. Малюца, Р. Мигаль, Б. Підгайний, Я. Рак і Я. Чорній, яких звинувачували у приналежності до ОУН, підготовці замаху і вбивстві міністра внутр. справ Польщі Б. Пєрацького. Захисниками були укр. адвокати В. Горбовий, Я. Шлапак, Л. Ганкевич, О. Павенецький. Усі підсудні, крім Р. Мигаля, і більшість укр. свідків відмовилися давати свідчення польс. мовою. С. Бандера, М. Лебедь і Я. Карпинець засудж. до смерт. кари, заміненої у зв’язку з амністією на довічне ув’язнення, М. Климишин і Б. Підгайний — до довіч. ув’язнення, Д. Гнатківська — до 18-ти, І. Малюца, Р. Мигаль і Я. Чорній — до 12-ти, К. Зарицька — до 8-ми, Я. Рак і Є. Качмарський — до 7-ми р. ув’язнення. День винесення вироку укр. громадськість оголосила днем нац. скорботи.

Завантажити статтю