Варшавський процес ОУН 1935-36

Визначення і загальна характеристика

ВАРША́ВСЬКИЙ ПРОЦЕ́С ОУН 1935–36 — один із найбільших судових процесів проти Організації українських націоналістів. Від­бувся 18 листопада 1935 — 13 січня 1936. На лаві під­судних знаходилися С. Бандера, Д. Гнатківська, К. Зарицька, Я. Карпинець, Є. Качмарський, М. Климишин, М. Лебедь, І. Малюца, Р. Мигаль, Б. Під­гайний, Я. Рак і Я. Чорній, яких звинувачували у приналежності до ОУН, під­готовці замаху і вбивстві міністра внутр. справ Польщі Б. Пєрацького. Захисниками були укр. адвокати В. Горбовий, Я. Шлапак, Л. Ганкевич, О. Павенецький. Усі під­судні, крім Р. Мигаля, і більшість укр. свідків від­мовилися давати свідче­н­ня польс. мовою. С. Бандера, М. Лебедь і Я. Карпинець засудж. до смерт. кари, заміненої у звʼязку з амністією на довічне увʼязне­н­ня, М. Климишин і Б. Під­гайний — до довіч. увʼязне­н­ня, Д. Гнатківська — до 18-ти, І. Малюца, Р. Мигаль і Я. Чорній — до 12-ти, К. Зарицька — до 8-ми, Я. Рак і Є. Качмарський — до 7-ми р. увʼязне­н­ня. День винесе­н­ня вироку укр. громадськість оголосила днем нац. скорботи.

Літ.: Мірчук П. Нарис історії Організації Українських Націоналістів. Т. 1. Мюнхен; Лондон; Нью-Йорк, 1968; Книш З. Варшавський процес ОУН. Торонто, 1986.

О. Ю. Зайцев

Завантажити статтю