Велт Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут

Визначення і загальна характеристика

«ВЕЛТ» Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут  — наукова установа, що займається розробленням технологій та засобів технологічного устаткування для різних галузей промисловості та сільського господарства. Засн. 1955 у Харкові як Проектно-технол. організація електротех. промисловості (Оргелектропром) Мінелектротехпрому СРСР, від 1957 — ВНДІ технології електромашино- і апаратобудування (ВНДІелектромаш), від 1966 — ВНДІелектропром, від 1969 — ВНДПКІ технології електромашинобудування (ВНДІТелектромаш), від 1991 — НДІТелектромаш, від 1998 — ВАТ із сучас. назвою. У структурі Інституту — відділи н.-д. і проектно-конструктор. розробок, стандартизації і якості та експерим. конструкцій. Інститут розробляє технології та спец. технол. устаткування (СТУ) для виготовлення і ремонту електродвигунів змінного та постій. струму заг.-пром. і побут. призначення потуж. 0,1–400 кВт, автомоб. генераторів, стартерів, пробовідбірників ґрунтів тощо. Для впровадження розробок Інституту у виробництво було збудовано спеціалізований завод у м. Нововолинськ Волин. обл. (нині ВАТ «Оснастка»), який освоїв випуск понад 400 моделей СТУ і здійснив поставку підприємствам електротех. галузі колиш. СРСР бл. 7 тис. од. СТУ, що дало змогу відмовитись від імпорту подіб. устаткування. Крім того, понад 2 тис. од. СТУ було експортовано в Чехословаччину, Румунію, Польщу, Корею. У 70–80-х рр. Інститут був лідером у створенні електр. машин, отримавши понад 300 автор. свідоцтв, нагородж. дипломами міжнар. виставок у Москві та Дрездені тощо. У цей час діяли філії Інституту в Тбілісі, Баку, Курську, які потім стали самост. організаціями. 1979 дир. Інституту (1967–89) В. Костроміну за керівництво розробками, технол. забезпечення і впровадження у виробництво асинхрон. електродвигунів серії 4А присудж. Держ. премію СРСР. Від поч. створення в Інституті працювали понад 40 д-рів та канд. н., серед них — В. Новгородцев, О. Ліберман, І. Фурман та ін. Нині в Інституті працюють бл. 40 н. с., з них — 2 д-ра і 3 канд. н. 1962–89 Інститут видав 25 зб. наук. праць. Перший дир. Інституту — І. Федотов (до 1962), від 1989 — В. Самарчанц.

Завантажити статтю