Велт Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут

«ВЕЛТ» Науково-дослідний і проект­но-кон­структорський ін­ститут — наукова установа, що за­ймається роз­робле­н­ням технологій та засобів технологічного устаткува­н­ня для різних галузей промисловості та сільського господарства. Засн. 1955 у Харкові як Проект­но-технол. організація електротех. промисловості (Орг­електро­пром) Мін­електротех­прому СРСР, від 1957 — ВНДІ технології електромашино- і апаратобудува­н­ня (ВНДІ­електромаш), від 1966 — ВНДІ­електро­пром, від 1969 — ВНДПКІ технології електромашинобудува­н­ня (ВНДІТ­електромаш), від 1991 — НДІТ­електромаш, від 1998 — ВАТ із сучас. на­звою. У структурі Ін­ституту — від­діли н.-д. і проект­но-кон­структор. роз­робок, стандартизації і якості та екс­перим. кон­струкцій. Ін­ститут роз­робляє технології та спец. технол. устаткува­н­ня (СТУ) для виготовле­н­ня і ремонту електро­двигунів змін­ного та по­стій. струму заг.-пром. і побут. при­значе­н­ня потуж. 0,1–400 кВт, автомоб. генераторів, стартерів, пробовід­бірників ґрунтів тощо. Для впровадже­н­ня роз­робок Ін­ституту у виробництво було збудовано спеціалізований завод у м. Нововолинськ Волин. обл. (нині ВАТ «Оснастка»), який освоїв випуск понад 400 моделей СТУ і здійснив по­ставку під­приємствам електротех. галузі колиш. СРСР бл. 7 тис. од. СТУ, що дало змогу від­мовитись від імпорту подіб. устаткува­н­ня. Крім того, понад 2 тис. од. СТУ було екс­портовано в Чехословач­чину, Румунію, Польщу, Корею. У 70–80-х рр. Ін­ститут був лідером у створен­ні електр. машин, отримавши понад 300 автор. свідоцтв, нагородж. дипломами між­нар. ви­ставок у Москві та Дрездені тощо. У цей час діяли філії Ін­ституту в Тбілісі, Баку, Курську, які потім стали самост. організаціями. 1979 дир. Ін­ституту (1967–89) В. Ко­строміну за керівництво роз­робками, технол. забезпече­н­ня і впровадже­н­ня у виробництво асинхрон. електро­двигунів серії 4А присудж. Держ. премію СРСР. Від поч. створе­н­ня в Ін­ституті працювали понад 40 д-рів та канд. н., серед них — В. Новгородцев, О. Ліберман, І. Фурман та ін. Нині в Ін­ституті працюють бл. 40 н. с., з них — 2 д-ра і 3 канд. н. 1962–89 Ін­ститут видав 25 зб. наук. праць. Перший дир. Ін­ституту — І. Федотов (до 1962), від 1989 — В. Самарчанц.

Завантажити статтю