ВЕРБИ́ЦЬКИЙ Микола Андрі­йович (псевд.: Антіох, Миколайчик Білокопитний, Миколайчик, Пере­бийніс, Черніговець Я. та ін.; 01(13), за ін. даними — 03(15). 02. 1843, Чернігів — 27. 11(10. 12). 1909, там само) — письмен­ник, педагог, громадський діяч. Дід М. Вороного. Закін. Університет св. Володимира у Києві (1864). У студент. роки брав участь у ви­дан­ні рукопис. ж. «Помийниця» Київ. громади. Від 1864 — учитель рос. словесності у Полтав. гімназії, 1866 через «неблагодійність» пере­вед. у Чернігів, 1875 — у м. Рязань, 1886 — у м. Орел (обидва — Росія). Серед учнів — Л. Андреєв, М. Заньковецька. 1900 повернувся до Чернігова. Перші вірші українською мовою опубл. у ж. «Основа» (1862) та г. «Черниговский листок». Рання творчість В. по­значена романтич. світовід­чу­т­тям, впливом Т. Шевченка. Мотив не­вблаган. долі, жит­тєвих труднощів у них часто завершується оптиміст. нотами («Невольник», «Веселий час!..»). Автор циклу поезій «Carmina senectutis», у якому від­чут. вплив романс. лірики Я. Полонського; низки оповідань та нарисів із мислив. життя (опубл. у ж. «Природа и охота», «Семья охотников»).