ВЕРНА́НДЕР Наталія Борисівна (22. 09 (05. 10). 1901, м. Щецин, нині Польща — 25. 01. 1986, Київ) — ґрунто­знавець і фізикогео­граф. Доктор сільськогосподарських наук (1961), професор (1962). Закін. Моск. с.-г. академію (1924). Від­тоді працювала у Всесоюз. ін­ституті гідротехніки і меліорації (Харків); від 1926 — у Харків. с.-г. ін­ституті та, одночасно, в Укр. НДІ агро­ґрунто­знавства (від 1932 — у Києві, від 1935 — Укр. НДІ соцземлеробства, нині Ін­ститут землеробства УААН); 1933–40 очолила екс­педиц. роботи з обстеже­н­ня ґрунтів Вінн., Житомир., Одес., Черніг. обл. 1950–86 — доцент, професор кафедри фіз. гео­графії Київ. університету. Досліджувала процеси ре­градації опідзолених ґрунтів Поліс­ся і Лісо­степу. Роз­робила осн. принципи комплекс. аналізу великомас­штаб. ґрунт.-картогр. матеріалів для скла­да­н­ня рай., обл. та респ. карт ґрунтів і с.-г. типології землі. Спів­автор 1-ї ґрунт. карти України (1949), колектив. моно­графії «Почвы УССР» (К.; Х., 1951; премія ім. В. Докучаєва АН СРСР).