Розмір шрифту

A

Версальський мирний договір

ВЕРСА́ЛЬСЬКИЙ МИ́РНИЙ ДО́ГОВІР — між­народна угода, яка офіційно завершила Першу світову війну. Укладений 28 червня 1919 у Версальському палаці побл. Парижа між Антантою і країнами, що при­єд­налися до неї, з одного боку, і Німеч­чиною — з іншого. Умови договору були вироблені Паризькою мирною конференцією, яка працювала (з пере­рвами) від 18 січня 1919 до 21 січня 1920. У дебатах брали участь пред­ставники 32-х офіційно за­прошених країн. Уперше в історії дипломатії пере­можені держави не брали участі в пере­говорах. Текст договору, що складався з 440 статей, роз­міщених у 15 частинах, роз­робили делегації Франції, Великої Британії, США, Італії та Японії. Першу його частину становив статут Ліги Націй, який, на пропозицію Т.-В. Вільсона, ставав невід­ʼємною частиною всіх на­ступних мирних договорів, укладених між пере­можцями й пере­моженими. Для управлі­н­ня колишніми колоніями Німеч­чини в межах Ліги Націй за­проваджено мандатну систему, для прийня­т­тя рішень з між­народних спорів — створено По­стійну палату між­народного правосу­д­дя, з метою поліпше­н­ня умов праці в усіх країнах — Між­народну організацію праці.

Наслідки для Німеч­чини та виникне­н­ня нових держав

Версальський договір та на­ступні мирні договори — Сен-Жерменський 1919 (з Австрією), Ньойський 1919 (з Болгарією), Тріанонський 1920 (з Угорщиною), Севрський 1920 (з Туреч­чиною) — при­звели до пере­ділу державами-пере­можницями територій Німеч­чини та її союзників, істотного обмеже­н­ня їхніх прав у політичній, економічній, військовій та інших сферах. Німеч­чина була по­збавлена всіх колоній і 1/8 території з 7-міль­йон­ним населе­н­ням, зокрема до Франції ві­ді­йшли загарбані у 1871 Ельзас і Лотаринґія, Бельгії — округи Морене, Ейпен і Мальмеді, Данії — пів­нічна частина Шлезвіґа, Італії — Пів­ден­ний Тіроль, Істрія та смуга Адріатичного узбереж­жя. Німецька армія, чисельністю меншою за 100 тис. добровольців, повин­на була використовуватись винятково для під­трима­н­ня порядку всередині країни. Німеч­чині заборонялося мати важку артилерію, танки, військову й морську авіацію, під­водні човни, авіаносці. Військове виробництво пере­бувало під суворим контролем пере­можців. Лівий берег Рейну та 50-кілометрова смуга правого, острів Гельґоланд і Кільський канал під­лягали ремілітаризації.

Договором ви­знано Німеч­чину та її союзників головними винуватцями роз­вʼяза­н­ня 1-ї світової війни. До 21 травня 1921 Німеч­чина була зобовʼязана виплатити пере­можцям 20 млрд марок (загальні претензії становили 132 млрд марок). Всі між­народні акти, повʼязані з діями Німеч­чини на Сході у 1918, зокрема і Брестський мирний договір, скасовувалися. Із Версальським мирним договором без­посередньо повʼязане й виникне­н­ня нових держав: Албанія ді­стала статус незалежної; як суверен­ні країни по­стали Польща, Чехо-Словач­чина, Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва; із Сербії та Чорногорії і частини територій колишньої Австро-Угорщини утворилося Королівство сербів, хорватів та словенців (від 1929 — Югославія).

Пита­н­ня незалежності України

Хоча т. зв. «російське пита­н­ня» було одним із головних на Паризькій мирній конференції, сподіва­н­ня Директорії УНР та керівництва ЗУНР на під­тримку Антантою ідеї незалежності України виявилися марними, як і зуси­л­ля пред­ставників УНР та ЗУНР у Парижі А. Марголіна та В. Панейка. Лише британська делегація, очолювана Д. Ллойд-Джорджем, ви­ступила проти анексії українських земель Польщею. Ріше­н­ня конференції стали згубними не лише для українського національно-визвольного руху, а й для роз­будови української державності взагалі, оскільки саме вона санкціонувала загарба­н­ня Румунією Пів­нічної Буковини й Бес­сарабії, Чехо-Словач­чиною — Закарпа­т­тя, Польщею — Східної Галичини і Західної Волині, від­крито знехтувавши закон­ними правами українців.

Літ.: Версальский мирный договор. Москва, 1925; A. Sharp. The Versailles Settlement: Peacemaking in Paris, 1919. New York, 1991; Нариси з історії дипломатії України. К., 2001; E. Graebner, E. Bennett. The Versailles Treaty and Its Legacy: The Failure of the Wilsonian Vision. Cambridge, 2011; R. Gerwarth. The Sky beyond Versailles: The Paris Peace Treaties in Recent Historiography // Journal of Modern History. 2021. Vol. 93 (4).

В. П. Капелюшний

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
жовт. 2023
Том ЕСУ:
4
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Політика
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
33625
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
8 781
цьогоріч:
2 379
сьогодні:
4
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 1 865
  • середня позиція у результатах пошуку: 12
  • переходи на сторінку: 32
  • частка переходів (для позиції 12): 114.4% ★★★★☆
Бібліографічний опис:

Версальський мирний договір / В. П. Капелюшний // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005, оновл. 2023. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-33625.

Versalskyi myrnyi dohovir / V. P. Kapeliushnyi // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2005, upd. 2023. – Available at: https://esu.com.ua/article-33625.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору