Розмір шрифту

A

Вертеброневрологія

ВЕРТЕБРОНЕВРОЛО́ГІЯ (від лат. vertebra — хребець, грец. νεῦρον — жила, нерв і …логія) — наука, що ви­вчає захворюва­н­ня нервової системи, зумовлені патологією хребта. Найчастіше вертеброген­на неврол. патологія є наслідком функціонал. змін в окремих рухових сегментах хребта при функціонал. блокува­н­нях (зворотнє зменше­н­ня або від­сутність рухів у су­глобах сегмента хребта), причиною яких є поруше­н­ня носійної здатності між­хребцевого диска внаслідок його по­шкодже­н­ня, за­вчас. дегенерації з на­ступ. зниже­н­ням стабільності хребця, що міститься на диску, його зміще­н­ня в межах фізіол. рухливості та фіксації в положен­ні під­вивиху. Фіксація здійснюється за рахунок набряку мяких тканин су­глобів хребта, зокрема меніскоїдів — виростів синовіал. оболонки між­хребцевих су­глобів, їх вклине­н­ня в су­глобову щілину, а також внаслідок рефлектор. спазму мязів, що забезпечують рухи хребта.

В Україні В. як наук. напрям сформувалася на поч. 80-х рр. 20 ст. внаслідок високої ефективності за­стосува­н­ня при­йомів мануал. терапії (хіропрактики, остеопатії та ін.). Вперше пита­н­ня про звʼязок патології нервової системи з дегенеративно-дистрофіч. змінами в хребті порушила А. Дінабург, котра працювала на базі Центр. клін. лікарні Києва в 50–60-х рр. 20 ст. Першими мед. закладами в цій галузі були н.-д. лабораторії про­блем остеохондрозу хребта під керівництвом В. Сувака (1982–94) та нейроортопедії під керівництвом В. Гонгальського (1994–97) Нац. мед. університету. Результати дослідж. дали змогу 1995 створити першу в Україні клініку В. при Центр. міській клін. лікарні Києва (зав. від­діл. — В. Гонгальский), де науково об­ґрунтовано критерії діагностики, лікува­н­ня, реабілітації та профілактики хворих з вертеброген. патологією — вертеброген., неврол. рефлектор. (мʼязотонічні, больові, локальні та від­далені, нейросудин­ні, нейродистрофічні), ком­пресій. та вертеброкардіал. син­дромами, вертеброген. судин­ними роз­ладами, вертеброген. цереброваскуляр. патологією, вертеброген. поруше­н­нями зору, поруше­н­ням по­стави та сколіозами у дітей; реабілітацію дітей з орган. ураже­н­нями нервової системи (дит. церебрал. паралічі) та ін.; необхідні обʼєми обстеже­н­ня хворих кожної нозолог. одиниці (особливості неврол., ортопед. статусів, рентґено­графічних обстежень з осьовим навантаже­н­ням на хребет, ультра­звукове дослідж. хребта та його мʼяких тканин, діагностика стану хребет. ка­налу, його судин, апаратне тестува­н­ня мʼяких тканин, що вторин­но втягнені в патол. процес при змінах у хребті, магнітно-резонансна томо­графія тканин хребта, лабораторна діагностика тощо). Наслідком діяльності від­діл. В. стало зменше­н­ня частоти оператив. втруча­н­ня при килах між­хребцевих дисків до 0,5 %.

Аналогами В. є ортопед. медицина — Дж. Сірекс (Велика Британія), мануал. медицина — К. Левіт (Чехія), Дж. Дворак, В. Дворак (Німеч­чина), Дж. Тревел, Д. Сімсонс (Австралія), мануал. терапія — В. Сувак, Н. Касьян (Україна), В. Веселовський, Р. Іванічев, А. Ситель, В. Гойденко (Росія). В Україні В. як наук.-практ. напрям синтезувала на­звані методи, науково об­ґрунтувала ряд положень, за­пропонувала новий під­хід до виріше­н­ня наук. та практич. зав­дань у галузі патології хребта та його неврол. проявів. Дослідж. В. Гонгальского та Т. Андрієнко виявили новий вертеброген. механізм неврол. патології: в сегментарно ін­нервованих біляхребет. мʼязах на ультра­структур. рівні виявлено ділянки «пере­скороче­н­ня» з на­ступним їх пере­родже­н­ням; ви­значено тонкі механізми цієї патології на рівні нейронів спин­ного мозку. Встановлено феномен вертеброген. мʼязевотоніч. реакцій, який має без­посереднє від­ноше­н­ня до формува­н­ня спастики у дітей, хворих на дит. церебрал. параліч, роз­виток син­дрому грушеподіб. мʼяза та ін. Уточнено неві­домі раніше причини корінцевої патології на рівні між­хребцевого отвору, не повʼязані без­посередньо з килою або екс­трузією між­хребцевого диска. Це дало можливість у понад 99-ти % випадків від­мовитися від оператив. дискектомії. Вперше В. Гонгальським і М. Морозом гістологічно ви­вчено реакцію меніскоїдів та їх роль у роз­витку вертеброген. патології, зокрема в саногенет. фіксації хребта на початк. стадіях не­стабільності хребет. сегмента. Проведено ґрунт. дослідж. в галузі вертеброген. вегетології, від­крито патол. вплив функціон. змін у хребті на живле­н­ня спин­ного мозку, доведено необоротність процесів у вегетатив. нейронах та нейронах желатиноз. суб­станції, що контролює больову аферентацію на входжен­ні до спин­ного мозку. Ви­значено механізми роз­витку нової нозолог. одиниці — вторин. (вертеброген.) вегетосудин. та вегетовісцерал. роз­ладів, докладно ви­вчено нейрональні (спинальні) механізми їх роз­витку. Ці дослідж. дали під­стави вважати профілактичні заходи стосовно хребта превентивними заходами щодо запобіга­н­ня перед­час. старін­ню судин­ної та нервової систем.

Залежно від лікув. тактики виділяють неврол., ревматол., нейрохірург., ортопед. школи, що за­ймаються пита­н­нями вертеброген. патології. Нейрохірург. школа дотримується хірург. тактики. Однак, враховуючи багато­гран­ність виявлених нових механізмів формува­н­ня вертеброневрол. патології, котрі не обмежуються екс­трузією або килою між­хребцевого диску, оперативне втруча­н­ня не завжди є оптимал. способом лікува­н­ня. Терапевт. школи (неврологія, ревматологія, ортопедія) дотримуються алопатич. (медикаментоз.) тактики, яка виправдовує себе в лікуван­ні наслідків хвороби і не торкається вертеброген. причин. В. по­єд­нує ортопед., неврол., нейрохірург. зна­н­ня і здатна консе­рватив. шляхом (без оператив. втруча­н­ня) вирішити пита­н­ня неврол. роз­ладів.

Літ.: Динабург А. Д. и др. Заболевания нервной системы при дегенеративных процес­сах позвоночника. К., 1967; Гонгальский В. В., Андреенко Т. В. Изменения мышечной ткани при вертеброген­ных миофасциальных син­дромах // Нейрофизиология. 1992. Т. 24, № 3; Гонгальский В. В., Куфтырева Т. П. Сосудистые и вегетативные рас­стройства спин­ного мозга при дистопии позвоночного двигательного сегмента // Там само. № 6; Гонгальский В. В., Стеченко Л. А. Экспериментальное моделирование вертеброкардиального син­дрома // ФЖ. 1994. Т. 40, № 5–6; Гонгальский В. В., Мороз Н. Ф. Дистрофический процесс в тканях позвоночника при моделировании функционального блокирования позвоночного двигательного сегмента // ВД. 1998. № 7; Гонгальский В. В., Цюрко Б. О. Влияние деформации позвоночной артерии остеофитами унковертебральных областей на церебральную гемодинамику // Там само. 1999. № 7–8; Гонгальский В. В., Мороз Н. Ф. Менискоиды су­ставов позвоночника в норме и при функциональном блокировании позвоночного сегмента // Там само. 2002. № 2.

В. В. Гонгальський

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2005
Том ЕСУ:
4
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Наука і вчення
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
33633
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
149
сьогодні:
1
Бібліографічний опис:

Вертеброневрологія / В. В. Гонгальський // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-33633.

Vertebronevrolohiia / V. V. Honhalskyi // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2005. – Available at: https://esu.com.ua/article-33633.

Завантажити бібліографічний опис

Бібліотекознавство
Наука і вчення  |  Том 2  |  2003
О. С. Онищенко
Біоенергетика
Наука і вчення  |  Том 3  |  2004
В. М. Войціцький
Біокібернетика
Наука і вчення  |  Том 3  |  2004
Б. Л. Палець
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору