ВЕСЕЛО́ВСЬКИЙ Микола Іванович (Веселовский Николай Иванович; 12 (24). 11. 1848, Москва — 30. 03. 1918, Петро­град, нині С.-Петербург) — російський археолог, сходо­знавець. Член-кореспондент РАН (1914). Закін. С.-Петербур. університет (1873), де від­тоді й працював: від 1890 — професор кафедри сх. історії. Водночас був головою Сх. від­діл. Імператор. археол. товариства та на­глядачем нумізмат. музею при Університеті. Ви­вчав археологію та історію Серед. Азії, роз­копував і досліджував кургани на лівому березі Дні­пра, у Криму, на Кубані й Дону, серед них — Майкопський, Келермеський, Єлизаветинський, Ульський, Золотий, Ко­стромський, Чмирів, Огуз. У 1912–13 роз­копував скіф. царський курган в ур­очищі Солоха побл. с. Велика Знамʼянка (нині Камʼянсько-Дні­пров. р-ну Запоріз. обл.), у якому був зна­йдений золотий гребінь із зображе­н­ням бою між скіфами.