Веселовський Микола Іванович
Визначення і загальна характеристика
ВЕСЕЛО́ВСЬКИЙ Микола Іванович (Веселовский Николай Иванович; 12 (24). 11. 1848, Москва — 30. 03. 1918, Петроград, нині С.-Петербург) — російський археолог, сходознавець. Член-кореспондент РАН (1914). Закін. С.-Петербур. університет (1873), де відтоді й працював: від 1890 — професор кафедри сх. історії. Водночас був головою Сх. відділ. Імператор. археол. товариства та наглядачем нумізмат. музею при Університеті. Вивчав археологію та історію Серед. Азії, розкопував і досліджував кургани на лівому березі Дніпра, у Криму, на Кубані й Дону, серед них — Майкопський, Келермеський, Єлизаветинський, Ульський, Золотий, Костромський, Чмирів, Огуз. У 1912–13 розкопував скіф. царський курган в урочищі Солоха побл. с. Велика Знамʼянка (нині Камʼянсько-Дніпров. р-ну Запоріз. обл.), у якому був знайдений золотий гребінь із зображенням бою між скіфами.
Пр.: Памятники дипломатических и торговых сношений Московской Руси с Персией. Т. 1–3. С.-Петербург, 1890– 98; Курганы Кубанской области в период римского владычества на Северном Кавказе // Тр. 12-го Археол. съезда в Харькове. Москва, 1905. Т. 1; Мечети Самарканда. С.-Петербург, 1905. Вып. 1; О местоположении Гюлистана при-Сарайского. К., 1907.
В. В. Отрощенко
Додаткові відомості
- Основні праці
- Памятники дипломатических и торговых сношений Московской Руси с Персией. Т. 1–3. С.-Петербург, 1890– 98; Курганы Кубанской области в период римского владычества на Северном Кавказе // Тр. 12-го Археол. съезда в Харькове. Москва, 1905. Т. 1; Мечети Самарканда. С.-Петербург, 1905. Вып. 1; О местоположении Гюлистана при-Сарайского. К., 1907.
Завантажити статтю
Людина 
