ВИ́Н­НИК Василь Олексі­йович (01. 01. 1929, с. Федорівка, нині Чубарівка Пологів. р-ну Запоріз. обл.) — мово­знавець. Кандидат філологічних наук (1965), професор (1992). Державна премія СРСР (1983). Закін. Запоріз. пед. ін­ститут (1953). Учителював. Працював в Ін­ституті мово­знавства АН УРСР: м. н. с. (1963–66), ст. н. с. (1966–88); від 1988 — в Київ. пед. ін­ституті іноз. мов: доцент, від 1991 — проф. Дослідж. з лексикології та лексико­графії, історії української мови. Брав участь у під­готовці колект. праць «Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія» (1973), «Словник української мови» (в 11-и т., 1970–80), «Історія української мови. Лексика і фразеологія» (1983), «Фразеологічний словник української мови: У 2 кн.» (1993; 1999), «Словник українських фразеологізмів» (2003; усі — Київ) та ін.