Виноградарство

Визначення і загальна характеристика

ВИНОГРА́ДАРСТВО — галузь рослинництва, що за­ймається вирощува­н­ням вино­граду. Як галузь науки В. ви­вчає біол. особливості вино­град. рослини, вплив на неї агроекол. умов середовища та роз­робляє способи спрямов. керува­н­ня ростом та роз­витком вино­граду з метою одержа­н­ня високих і сталих урожаїв необхід. якості. Важливість В. ви­значається цін­ними лікувал.-оздоров. властивостями свіжого вино­граду і отриманої з нього продукції, високою ефективністю. Так, у колектив. с.-г. під­приємствах і держ. господарствах Одес. обл. плодоносні вино­градники, за­ймаючи 2 % площі с.-г. угідь, давали 15 % грош. надходжень і понад 20 % прибутку від реалізації продукції рослин­ництва. В. та виноробство на території України виникли ще в 6 ст. до н. е. в р-нах Пн. Причорноморʼя з появою там грец. колоній Херсонес (нині побл. м. Севастополь), Пантикапей, Тиритака (Керчен. п-ів), Ольвія (нині Микол. обл.). Інтенсив. роз­витку набули в цих поселе­н­нях у 2–1 ст. до н. е. Після завоювань грец. колоній римлянами (кін. 1-го — поч. 2-го ст.), а також під час великого пере­селе­н­ня народів (3–7 ст.) В. та виноробство тут занепали. У 13–14 ст. колоністи з Ґенуї знову від­новили їх культуру. На тер. Пн. України В. та виноробство набули роз­витку в 11–12 ст. пере­важно при Києво-Печер. та ін. монастирях. На­прикінці 18 ст. вино­градо-винороб. пром-сть зосереджена пере­важно на тер. Пд. України. На поч. 19 ст. площі вино­градників досягли 8,5 тис. га. На поч. 20 ст. В. України за­знало знач. кризи, повʼязаної із роз­по­всюдже­н­ням філоксери (площі скоротилися у 4,2 раза). У 30-і рр. створ. низку роз­садників, що дало змогу нарощувати площі вино­градників (1940 вони становили 103,2 тис. га). Під час 2-ї світової війни загинули значні площі вино­градників, які вдалось від­новити лише через 10 р. Дещо стабілізувались площі та валовий збір вино­граду на поч. 80-х рр. Боротьба з алкоголізмом 1985 знову при­звела В. до криз. стану. Так, у період 1985– 2003 площі насаджень скоротилися більше ніж на 105 тис. га і на поч. 2004 становили 99,1 тис. га, з них 86,8 тис. га (серед них 73,3 тис. га плодоносних) — у сусп. секторі, 12,3 тис. га — на присадиб. і дачних ділянках та у фермер. господарствах. Пром. В. роз­винуте в Одес. обл. (40,3 тис. га), АР Крим (35,9 тис. га), Микол. (8,6 тис. га), Херсон. (7,5 тис. га) та Закарп. (3,5 тис. га) обл. Невеликі площі насаджень є у Вінн., Дні­проп., Кіровогр., Запоріз. та Донец. обл. На пд. регіон припадає 93 % площ і валового збору вино­граду. Затверджено сортове ра­йонува­н­ня вино­граду та спеціалізація р-нів виноробства по областях України, зокрема у зоні пром. культури вино­граду виділено 58 природно-вино­градар. р-нів, для кожного з яких ви­значено напрями викори­ста­н­ня вино­граду та пі­ді­брано від­повід. сортимент. До «Реєстру сортів рослин України» на 2004 введено 62 тех. та 44 столові сорти вино­граду, серед них 52 сорти нової селекції (з них 24 сорти — комплексно­стійкі). В Україні ра­йоновано також 5 під­щепних філоксеро­стій. сортів вино­граду. Найбільші площі серед тех. сортів за­ймають Ркацителі, Аліготе, Сухолиманський білий, Совіньон зелений, Каберне-Совіньон, Фетяска; серед столових — Шасла, Мускат гамбурзький, Молдова, Ран­ній Магарача, Шабаш. Бл. 10 % площ вино­градників за­ймають нові сорти вітчизн. селекції: Сухолиманський білий, Одеський чорний, Первісток Магарача, Мускат одеський, Молдова, Ран­ній Магарача, Шабаш. Питома вага столових сортів вино­граду складає 20 %, а тех. і універсал. викори­ста­н­ня — 80 % від заг. площі вино­градників. Пром. вирощува­н­ням вино­граду в Україні за­ймаються понад 600 с.-г. під­приємств, при цьому 70 % площі вино­градників зосереджено у 150-ти великих спеціалізов. господарствах. Практично всі вино­градники культивуються без укрива­н­ня кущів на зиму. Найрозпо­всюдженіші штамбові формува­н­ня з вис. штамбів 70–80 см (середньоштамбові) та 120 см (високоштамбові). Ширина між­рядь складає 3 м, а від­стань між кущами в ряду — 1,0–1,25–1,5 м залежно від сили росту сорту. Кущі культивують на вертикальній дротяній шпалері вис. 1,8 м. Пром. В. охоплює значну територію, а окремі природно-вино­градар. регіони характеризуються різноманіт. агроекол. умовами, які забезпечують широкий асортимент вино­продукції. Осн. напрям В. у пд.-зх. частині України (Одес. обл.) — вирощува­н­ня тех. сортів для виробництва столових, кріплених, десертних, ігристих вин та коньяч. виноматеріалів. Особливо високої якості столові виробляють із вино­граду, вирощеного на Шабському піщаному масиві (Бєлгород-Дністров. р-н), у Бол­град. та Тарутин. р-нах. Унікал. зоною В. є Пд. берег Криму. На від­критих до моря схилах Крим. гір на шиферних ґрунтах вирощують сорти вино­граду Мускати білий, рожевий та чорний, Піно сірий, Мюскадель, які дають одні з найкращих у світі десертні, лікерні та міцні вина. У Зх.-перед­гір. і Перед­гірно-примор. р-нах Пд. берега Криму високо­якісні марочні вина отримують із сортів вино­граду Рислінг рейнський, Шардоне, Піно чорний. У Херсон. обл. в зоні Нижньодні­пров. піщаного масиву (Цюрупин. і Голо­при­стан. р-ни, м. Нова Каховка) отримують високої якості столовий вино­град для спожива­н­ня у свіжому ви­гляді. Тех. сорти вино­граду Совіньон зелений, Рислінг рейнський, Каберне-Совіньон дають високої якості столові, напів­сухі, напів­солодкі вина та коньячні матеріали. На Прав­обереж­жі (Берислав. р-н) на від­критих до Дні­пра схилах на світлокаштан. ґрунтах отримують сировину для приготува­н­ня одних з кращих в Україні столових вин, які ви­знані і на між­нар. рівні. На Миколаївщині високо­якісну вино­продукцію дають вино­градники сортів Рислінг рейнський, Фетяска, Ркацителі та ін., які роз­міщені вузькою смугою уздовж Дні­про-Бузького лиману і Чорного м. (Очаків. та Миколаїв. р-ни). У Закарп. обл. найкращі столові і десертні вина отримують з вино­градників, роз­міщених на пд.-зх. схилах Сх. Карпат із сортів вино­граду Трамінер рожевий, Рислінг італійський, Леанка, Гарс Левелю, Фурмінт та ін. Осн. напрям роз­витку В. в Україні — впровадже­н­ня технології високоштамбової широкоряд. культури вино­граду в най­сприятливіших природ. зонах на основі високо­продуктив. від­носно­стій. сортів, що до­зволяє вирощувати по 100– 120 ц з га, при знижен­ні трудоємності на 50–60 %. Складовими технології є: рац. система обрізува­н­ня та навантаже­н­ня кущів, утрима­н­ня ґрунту та внесе­н­ня добрив на вино­градниках, за­стосува­н­ня про­гресив. способів зроше­н­ня насаджень (краплин­не, під­ґрунтове, дощува­н­ня), інтегров. система захисту рослин тощо. В Україні створено роз­галуж. виноробну пром-сть (див. Виноробство). Первин­не пере­робле­н­ня вино­граду проводять понад 120 під­приємств усіх вино­град. р-нів. Працюють понад 80 заводів вторин. виноробства, 10 заводів з випуску шампан. та ігристих вин, 14 заводів і цехів з виробництва коньяків. Найві­доміші вина України: столові — «Перлина степу», «Оксамит України», «Над­дні­прянське», «Променисте», «Середнянське», «Алушта червона»; десертні — «Мускат білий Червоного каменя», «Мускат білий “Магарач”», «Мускат пів­ден­н­обережний», «Троянда Закарпа­т­тя»; коньяки — «Золотий Дюк», «Україна», «Київ», «Одеса», «Крим», «Тиса», «Ужгород», «Херсон», «Дні­про», «Таврія». На між­нар. ви­ставках, конкурсах і ярмарках виноробна продукція удостоєна бл. 400 медалей, неодноразово винам присуджувався кубок Ґран-Прі. Н.-д. роботу в галузі В. проводять Ін­ститут вино­граду і вина «Магарач» УААН (м. Ялта, АР Крим), Нац. наук. центр «Ін­ститут вино­градарства і виноробства ім. В. Таїрова» УААН (Одеса), каф. вино­градарства Крим. агротехнол. та Одес. аграр. університетів, Крим. НВО «Плідмаш­проект» (Сімферополь), від­діли вино­градарства обл. дослід. станцій. Агрономів-вино­градарів готують Крим. агротехнол. університет, Одес. аграр. університет та академія харч. технологій. В Україні знач. внесок у роз­виток В. зробили П. Болгарев, Г. Боровиков, С. Дженєєв, В. Зотов, С. Мельник, О. Мішуренко, А. Мержаніан, О. Негруль, В. Таїров, а також А. Амірджанов, В. Єжов, В. Шерер та ін. Про­блеми В. та виноробства висвітлюють журнали «“Магарач”. Вино­градарство и виноделие», «Вино­град. Вино» та ін.

Літ.: Мержаниан А. С. Вино­градарство. Москва, 1951; 1967; Охременко Н. С. Виноделие и вина Украины. Москва, 1966; Промышлен­ное вино­градарство. К., 1989; Вино­градарство. К., 1999.

О. Д. Лян­ний

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю