ВИХОВА́НЕЦЬ Іван Романович (09. 10. 1935, с. Колосова, нині Кременец. р-ну Терноп. обл. — 09. 01. 2021, Київ) — мово­знавець. Доктор філологічних наук (1984), професор (1989). Член-кореспондент НАНУ (1992). Премії ім. І. Франка АН УРСР (1989) та ім. О. Потебні НАНУ (2005). Закін. Львівський університет (1959). Учителював на Тернопільщині та Сумщині (1959–64), працював в Ін­ституті мово­знавства АН УРСР (1964–87), завідувач кафедри української мови Луцького пед. ін­ституту (1987–91), Ін­ституті української мови НАНУ (1991–2013). Досліджував пита­н­ня теор. граматики. Об­ґрунтував нову класифікацію від­мінків української мови, висвітлив взаємодію при­ймен­никових і від­мінкових систем. Брав участь у створен­ні «Словника української мови» (в 11-ти т., 1970–80), колективної моно­графії «Сучасна українська літературна мова. Синтаксис» (1972), словника-довід­ника «Українська літературна вимова і наголос» (1973; усі — Київ). Член редколегії та спів­автор енциклопедії «Українська мова» (К., 2000; 2004).