Вікул Оксана Миколаївна

ВІКУ́Л Оксана Миколаївна (20. 07. 1921, м. Кам’янець-Подільський, нині Хмельн. обл. — 21. 09. 2001, м. Сільвер Спрінґ, шт. Меріленд, США) — артистка балету, хореограф. Дочка М. Вікула, дружина Олександера Варавви. 1923 разом з матір’ю емігрувала до Праги. Навч. в УВУ (викл. Д. Антонович), брала уроки в артистів балету Є. Нікольської та А. Демо-Довгопільського, відвідувала Укр. студію пластич. мистецтва (викл. Р. Лісовський). Від 1944 — у Німеччині. Працювала у профес. театрі В. Заварихіна (м. Новий Ульм), а згодом навч. в балет. школі під його керівництвом (Мюнхен, 1947). Від 1950 — у США. У театрі дебютувала 1934 роллю Сирітки («На Великдень, на соломі» Т. Шевченка); 1-й хореогр. твір — «Ніч перед Різдвом» за М. Гоголем (музика М. Лисенка; виконала партію Солохи). Авторка танців «Солоха», «Невдале побачення», «Куць», «Подолянка», «Верховино», «Обрядові українські дохристиянські танці» («Свято княгині Ольги»), «Бублейниця», «Останній вальс», в яких утілила нар. традиції і дохристиянські вірування. Написала книгу спогадів «Дороги».

Завантажити статтю