ВІЛЬШ Іоланта (19. 01. 1945, м. Ченстохова, Польща) — педагог. Кандидат технічних наук (1976), доктор педагогічних наук (1997), іноз. чл. АПНУ (1999). Закін. мех. факультет Політехніки у Ченстохові (1977), де й працювала (1968–90). У 1990–97 — адʼюнкт Вищої пед. школи, 1997–2004 — над­звичай. проф. Академії ім. Я. Длуґоша (обидві — Ченстохова). Від 2004 — над­звичай. проф. філії су­спільно-пед. наук Вищої пед. школи у Варшаві (Катовіце, від 2004). Наукові дослідже­н­ня: профес. педагогіка та психологія праці; про­блеми теорії та методики профес. навч. Роз­робила концепцію сталих індивід. рис особистості, об­ґрунтувала структуру, зміст і функції сталих індивід. якостей учня у процесі до­профес. навч. і вихова­н­ня. Автор моно­графій «Funkcje względnie stałych właściwości sterowniczych człowieka w zarządzaniu» (1990), «Znaczenie niekształowalnych cech osobowości człowieka w procesie kształcenia przedzawodowego» (1996), «Mechanizmy samoregulacji w systemie kształcenia» (1996– 97; усі — Ченстохова), низки статей у періодиці. Спів­засн. і спів­ред. укр.-польс. щорічника «Професійна освіта: Педагогіка і психологія» (від 1998).