Вісь Рим-Берлін

«ВІСЬ РИМ–БЕРЛІ́Н» — назва агресивного блоку тоталітарних держав напередодні Другої світової війни. Передумовою його оформлення стала угода фашистської Італії та нацистської Німеччини від 25 жовтня 1936 про політичну і збройну підтримку генерала Ф. Франко у боротьбі проти прокомуністичного уряду в Іспанії. Диктатор Італії Б. Муссоліні назвав «вертикальну лінію Рим–Берлін» віссю, довкола якої повинні групуватися всі європейські держави, що прагнуть миру. Поряд з цим терміном виник похідний від нього — «Держави вісі».

Наступним кроком став «Антикомінтернівський пакт» — договір між Німеччиною та Японією про співробітництво в боротьбі з Комінтерном. Після підписання 6 листопада 1937 цього пакту Італією «вісь» перетворилася на «трикутник» — Рим–Берлін–Токіо. 27 вересня 1940 у Берліні Німеччина, Італія та Японія підписали договір, який закріплював за сторонами поділ світу: Європа і Африка повинні були стати сферою панування Німеччини та Італії, східно-азійський простір — Японії. Договір передбачав, що у випадку нападу будь-якої держави, яка не бере участі в європейській війні і китайсько-японському конфлікті, на одну з 3-х сторін, що домовлялись, вони беруть зобов’язання надавати один одному взаємну допомогу всіма політичними, господарськими і військовими засобами, які є у їхньому розпорядженні. Фактично цей пакт означав офіційне оформлення агресивного блоку фашистських держав (а згодом і їхніх сателітів), з провідною роллю у ньому нацистської Німеччини. Згодом до Берлінського пакту були залучені Угорщина, Румунія, Словаччина, Болгарія, Фінляндія, Іспанія, Таїланд та інші країни, що свідчило про його спрямованість на подальше розгортання агресії та розширення масштабів Другої світової війни.

В. П. Капелюшний