Вісь Рим-Берлін

Визначення і загальна характеристика

«ВІСЬ РИМ–БЕРЛІ́Н» — назва агресивного блоку тоталітарних держав напередодні Другої світової війни. Перед­умовою його оформле­н­ня стала угода фашистської Італії та нацистської Німеч­чини від 25 жовтня 1936 про політичну і збройну під­тримку генерала Ф. Франко у боротьбі проти прокомуністичного уряду в Іспанії. Диктатор Італії Б. Мус­соліні на­звав «вертикальну лінію Рим–Берлін» віссю, довкола якої повин­ні групуватися всі європейські держави, що прагнуть миру. Поряд з цим терміном виник похідний від нього — «Держави вісі».

На­ступним кроком став «Антикомінтернівський пакт» — договір між Німеч­чиною та Японією про спів­робітництво в боротьбі з Комінтерном. Після під­писа­н­ня 6 листопада 1937 цього пакту Італією «вісь» пере­творилася на «трикутник» — Рим–Берлін–Токіо. 27 вересня 1940 у Берліні Німеч­чина, Італія та Японія під­писали договір, який закріплював за сторонами поділ світу: Європа і Африка повин­ні були стати сферою панува­н­ня Німеч­чини та Італії, східно-азійський про­стір — Японії. Договір перед­бачав, що у випадку нападу будь-якої держави, яка не бере участі в європейській війні і китайсько-японському конфлікті, на одну з 3-х сторін, що домовлялись, вони беруть зобовʼяза­н­ня надавати один одному взаємну допомогу всіма політичними, господарськими і військовими засобами, які є у їхньому роз­поряджен­ні. Фактично цей пакт означав офіційне оформле­н­ня агресивного блоку фашистських держав (а згодом і їхніх сателітів), з провід­ною роллю у ньому нацистської Німеч­чини. Згодом до Берлінського пакту були залучені Угорщина, Румунія, Словач­чина, Болгарія, Фінляндія, Іспанія, Таїланд та інші країни, що свідчило про його спрямованість на подальше роз­горта­н­ня агресії та роз­шире­н­ня мас­штабів Другої світової війни.

В. П. Капелюшний

Завантажити статтю