Вітамінна промисловість

ВІТАМІ́Н­НА ПРОМИСЛО́ВІСТЬ — галузь медичної промисловості, під­приємства якої виробляють синтетичні вітаміни, коферменти та їхні препарати (драже, таблетки, ампули, капсули, гранули, концентрати), а також вітамін­ні препарати з рослин­ної сировини. Пошук. роботи з одержа­н­ня вітамін. препаратів в Україні роз­почались 1928 в Укр. органотерапевт. ін­ституті (Харків, нині Ін­ститут про­блем ендокрин. патології АМНУ), де 1931 було випущено препарат синтет. вітаміну D₂ — арахітол за технологією, роз­робленою А. Кротовським. Пром. виробництво вітамінів організовано на поч. 30-х рр. 20 ст. Спочатку вітамін­ні препарати виготовляли з природ. сировини, 1945–47 освоєно виробництво синтет. вітамінів С, D₂ і К₃ — вікасолу, роз­робленого в Ін­ституті біо­хімії АН УРСР (Київ), а 1949 — вітаміну В₁.

Перші спеціаліз. під­приємства з виготовле­н­ня вітамінів були роз­міщені в Києві, Одесі та Умані (Черкас. обл.). 1952 на Київ. вітамін. заводі створено екс­перим. цех з виробництва синтет. вітаміну D₃ із холестерину за технологією, роз­робленою В. Вендтом та І. Дроковою в Ін­ституті біо­хімії. Пізніше на заводі за технологією цих вчених освоєно виготовле­н­ня від­еїну D₃ — штуч. вітаміну D₃ з білками, а 1959 — синтет. вітаміну Е із вітолу і 3-метил­гідрохінону за методом, роз­робленим в Ін­ституті орган. хімії АН УРСР (Київ). 1953 створено вітамін. завод в Умані, де були побудовані цехи з виготовле­н­ня нікотинової кислоти і пантотенату кальцію. 1956 на Уман. вітамін. заводі почав діяти цех з виробництва вітаміну РР, 1962 налагоджено синтез нікотинаміду, а 1964 — вітаміну В3 у формі пантотенату кальцію. На Одес. вітамін. заводі одержували вітаміни Е (від 1960) та А (від 1964). 1966 на Київ. вітамін. заводі введено в дію потужності з виробництва 1300 кг синтет. вітаміну Е, 100 т від­еїну D₃ і 1400 т вітамін. препаратів у ви­гляді драже і таблеток. 1966– 70 проведено роботу з подальшої механізації та автоматизації виробництва, викори­ста­н­ня потужнішого обладна­н­ня, впровадже­н­ня досягнень науки і техніки, що сприяло інтенсивнішому роз­витку виробництва вітамін. продукції. 1971–75 роз­ширено асортимент вітамінів і вітамін. препаратів, а також мас­штаби їх виробництва, що дало змогу пере­дати частину продукції для потреб с. господарства (холекальціферол, пантотенат кальцію). 1974 введено в дію цех з виготовле­н­ня вітамін. препаратів у ви­гляді таблеток і драже потуж. 700 т на Уман. вітамін. заводі. 1976, у порівнян­ні з 1960, обсяг виробництва вітамін. продукції в Україні збільшився майже у 16 разів. 1990 в Україні вироблялося 806,71 т вітамінів, 1991 — 1561,76 т. Починаючи від 1992, у звʼязку із екон. про­блемами в Україні, спо­стерігається спад виробництва. Динаміку виробництва вітамін. продукції, вітамінів та їх окремих видів в Україні наведено у Табл. 1, 2, 3.

Найбільші під­приємства В. п. функціонують в Одесі («Біо­стимулятор»), Умані («Вітаміни»), Києві («Київський вітамін­ний завод», «Дарниця», «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод», «Київмед­препарат»), Харкові («Червона Зірка»), Львові («Галичфарм»), Дні­пропетровську («Дні­профарм»), Лубнах Полтав. обл. («Лубнифарм») тощо. Вітчизн. вітамін­на продукція не по­ступається аналогіч. продукції зх. країн і від­повід­ає між­нар. стандартам якості. Її асортимент по­стійно поповнюється новими вітчизн. вітамінами. 1997 на Київ. вітамін. заводі налагоджено серійне виробництво вітаміну D₃ (від­еїн-3), роз­робленого в Ін­ституті біо­хімії. Закінчено роз­робки технології виготовле­н­ня шипучих таблеток, які містять аспірин та аскорбінову кислоту, а також Тріовіту плюс С — антиокси­дант. комплексу у желатинових капсулах, природ. антиокси­данту — масла із зародків пшениці. Це харчова добавка, що містить комплекс із 12 вітамінів, провітаміну А, ліпідів, 18 амінокислот, 21 макро- та мікро­елементів. Завершуються роз­робки препаратів, які містять залізо — Вітафер (сироп для дітей) та Комплевіт (містить усю групу вітамінів).

Створе­н­ня і впровадже­н­ня вітамінів здійснюється пере­важно на під­ставі синтезу, викори­ста­н­ня імпорт. суб­станцій, а також шляхом роз­робле­н­ня оригінал. вітчизн. вітамінів. Роботи щодо створе­н­ня, доклініч. ви­вче­н­ня, роз­робле­н­ня наук.-тех. документації та впровадже­н­ня у виробництво вітамінів координує в організаціях НАНУ Держ. наук. центр лікар. засобів, який роз­винувся на базі створ. у квітні 1920 Харків. н.-д. хім.-фармацевт. ін­ституту — 1-ї наук. установи у галузі фармації в Україні і є лідером у створен­ні різноманіт. мед. препаратів. Вагомий внесок у роз­робку нових лікар. препаратів (вітамінів) здійснили ін­ститути НАНУ та АМНУ, де зберігся наук. потенціал і наук.-тех. база. Це, в першу чергу, Ін­ститути біо­хімії, геронтології, фармакології та токсикології (усі — Київ). Серед галуз. ін­ститутів провід­не місце посідає Ін­ститут мед. радіології АМНУ (Харків). До специфіч. особливостей В. п. належать: багато­стадійність процесів, значна матеріалоємність, що зумовлює необхідність роз­міще­н­ня під­приємств по­близу сировин. баз, за­стосува­н­ня спец. устаткува­н­ня для роботи з агресив. середовищами, висока чистота виробництва. Як і для всієї мед. галузі, осн. причинами, що стримують подальший роз­виток В. п., є обмеженість власних обігових коштів і практ. від­сутність фінанс. під­тримки з боку держави, невисокий тех. і технол. рівень виробництва, що гальмує роз­виток виробництва екс­порто­спромож. продукції, від­сутність низки сировин. ресурсів.

Завантажити статтю