Вовгура
ВОВГУ́РА (справж. — Гниненко Григорій Кіндратович; ? — 07. 09. 1921) — отаман. Член УСДРП. Навчався у лісовому інституті. Під час 1-ї світової війни закінчив школу прапорщиків й артилерійські курси і був направлений на Південно-західний фронт, де командував ротою. Делегат 2-го Всеукраїнського військового зʼїзду (Київ, 1917). Після повернення зі столиці зарахований до 3-го Січового куреня. У березні–квітні 1918 брав участь у бойових діях проти більшовицької армії. За часів Директорії — сотник Верхньодніпровського полку Армії УНР. 1919 у Жовтянській волості (нині Дніпропетровська обл.) підняв повстання проти білогвардійців. Разом із К. Блакитним організував підпільний повстанський комітет у м. Катеринослав (нині Дніпро); 12 травня 1920 у м. Кривий Ріг (нині Дніпропетровська обл.) підняв повстання проти мобілізації до більшовицької армії; був начштабу Степової (Олександрійської) дивізії. Після демобілізації дивізії взимку 1920–21 переховувався у с. Нетесівка (нині Дніпропетровська обл.). Став жертвою зради. Розстріляний у Жандармській балці поблизу Катеринослава.