Біологічні стимулятори

Визначення і загальна характеристика

БІО­ЛОГІ́ЧНІ СТИМУЛЯ́ТОРИ — речовини тварин­ного та рослин­ного походже­н­ня або штучно синтезовані, які при введен­ні в організм здатні посилювати фізіологічні процеси (при­скорювати ріст, під­вищувати збудливість, активізувати функціональну спроможність і від­новлювати функцію окремих органів або тканин, систем і цілого організму, знижену внаслідок пере­несених захворювань чи вікових змін). Найпоширенішими серед них є речовини специфічної дії, що тонізують серцево-судин­ну, нервову та мʼязову системи й ро­зумову діяльність людини (вітаміни, ендокрин­ні препарати, глюкоза, ферменти, лікувальні препарати рослин­ного походже­н­ня, цитотоксичні сироватки тощо).

До найпопулярніших речовин стимуляційної дії рослин­ного походже­н­ня належить насамперед кофеїн, що міститься, на­приклад, у листках чаю й насін­ні кави і збуджує ЦНС, завдяки чому тонізує весь організм.

Інтенсивно стимулює ЦНС стрихнін із насі­н­ня строфанту, зумовлюючи активізацію всіх жит­тєвих функцій, загостре­н­ня зору, слуху й больових від­чут­тів та посилюючи діяльність серця, органів травле­н­ня й диха­н­ня. Камфора з камфорного лавра, модрини та деяких ін. рослин стимулює діяльність серця і диха­н­ня. Так само діють синтетичні кордіамін і коразол.

Алкалоїд ефедрин з ефедри хвощової стимулює симпатичну нервову та судин­ну системи. Його синтетичний аналог фенамін за­стосовують проти втоми, він загострює увагу, слух і зір.

Велику групу збуджувальних, стимуляційних речовин становлять сполуки з женьшеню, аралії маньчжурської, заманихи високої, елеутерококу колючого, а також із левзеї, арніки, лимон­нику китайського, родіоли рожевої, тирличу жовтого. Вони мають різну хімічну природу, належать здебільшого до стероїдних і тритерпенових глікозидів, до похідних лі­гнанів, але однаково діють на організм людини: тонізують жит­тєві процеси, нормалізують кровообіг, диха­н­ня і травле­н­ня, знімають скамʼянілість і скутість, зумовлені стресами і спазмами гладеньких мʼязів. Завдяки здатності цих речовин впливати на захисні системи організму, під­вищувати його тонус, від­новлювати властиву йому рівновагу (гомео­стаз) і протистояти різноманітним стресовим ситуаціям їх називають антистресовими, або адаптогенами.

Науково встановлено, що цілющу дію деяких лікарських рослин можна посилити, помістивши їх на тривалий час у не­сприятливі умови середовища (такі як холод, темрява, недо­статнє живле­н­ня, іонізуюче опроміне­н­ня тощо). Завдяки цьому у від­окремлених частинах рослин чи в цілісному організмі від­буваються біо­хімічні зміни й виробляються особливі речовини неспецифічної природи — т. зв. біо­ген­ні стимулятори. Так, сік алое стає біо­ген­ним стимулятором і діє най­ефективніше тоді, коли зрізані листки рослини витримати в темряві протягом тижня за температури від +4 до +8 °С. Отже, біо­ген­ні стимулятори належать до біо­логічно активних речовин, що утворюються в ізольованих рослин­них і тварин­них тканинах, а також у цілісному організмі в процесі їх адаптації до не­сприятливих умов. Біо­ген­ні стимулятори сприяють регенерації нормальної функцій та під­вищен­ню жит­тєдіяльності організмів.

Український офтальмолог і хірург, академік В. Філатов уперше (1933) створив уче­н­ня про біо­ген­ні стимулятори, яке стало основою лікувального методу тканин­ної терапії, роз­робки тканин­них препаратів — неспецифічних лікарських засобів, які під­вищують опірність організму за рахунок активації ферментних, регенераторних, імун­них та ін. його захисних систем. Хімічна природа біо­ген­них стимуляторів складна й ще до кінця не зʼясована. До їхнього складу входять комплекс мікро­елементів, вітамінів, різних органічних кислот (янтарна, фумарова, корична та ін.), незамін­ні амінокислоти й ненасичені кислоти жирного ряду. Біо­ген­ні стимулятори також виготовляють із торфу, з мулової та лиманової грязей. За­стосовують їх у медицині та ветеринарії з лікувальною й профілактичною метою, у сільському господарстві — для пере­дпосівного обробітку насі­н­ня для під­вище­н­ня продуктивності рослин.

До медичних препаратів, що містять біо­ген­ні стимулятори, належать:

• таблетки, рідкий екс­тракт та сік алое (отриманий методом Філатова);
• біо­сед (екс­тракт трави очитка великого);
• цернілтон (екс­тракт пилку певних видів рослин);
• прополіс і апілак (сухе нативне маточне молочко робочих бджіл);
• екс­тракт і суспензія плаценти;
• склоподібне тіло ока великої рогатої худоби, свиней, овець;
• солкосерил (екс­тракт із крові великої рогатої худоби);
• ФіБС (корична кислота і кумарини із від­гону лиманової грязі);
• пелоїдин та пелоїдодис­тилят (екс­тракт із мулової лікувальної грязі);
• торфот (від­гін торфу);
• гумізоль (фракція гумінових кислот хаапсалуської морські лікувальні грязі) та ін.

До Б. с. належать також допінги — фармакологічні та інші речовини, які при введен­ні в організм викликають тимчасове під­вище­н­ня його активності. Допінги іноді за­стосовують у медицині. У спорті ріше­н­ням МОК та інших між­народних федерацій спорту вжива­н­ня засобів допінгу категорично заборонене (див. Допінги).

Літ.: Філатов В. П. Оптична пере­садка рогівки і тканин­на терапія. К., 1948; Гродзинский А. М., Гродзинский Д. М. Краткий справочник по физиологии растений. К., 1964; Филатов В. П. Тканевая терапия. К., 1975; Растительные лекарствен­ные средства. К., 1985; Брехман И. И., Нестеренко И. Ф. Природные комплексы биологически активных веществ. Ленин­град, 1988; Тринус Ф. П. Фармако-терапевтический справочник. 6-е изд. К., 1988; Георгиевский В. П., Комис­саренко Н. Ф., Дмитрук С. Е. Биологически активные вещества лекарствен­ных растений. Новосибирск, 1990; Ганич Т. М. Радіація, здоровʼя, радіо­протекція. Уж., 1996.

М. М. Хомляк

Завантажити статтю