КОРЕНЧЕ́ВСЬКИЙ Володимир Георгі­йович (15(27). 01. 1880, Санкт-Пе­тер­­бург — 09. 07. 1959, Лондон) — фармаколог, патофізіолог, геронтолог, бактеріолог. Доктор медицини (1909). Закінчив Військово-медичну академію в Санкт-Пе­тербурзі (1903). Від 1905 працював у Московському університеті: від 1909 — приват-доцент кафедри загальної і екс­периментальної патології; від 1910 — у Військово-медичній академії: від 1912 — екс­траординарний професор кафедри загальної і екс­периментальної патології. Під час 1-ї світової вій­ни спів­­працював з Товариством Червоно­­го хреста. 1919–20 — у Таврійському університеті (Сімферополь) та на Севастопольській біо­логічній станції. 1920 емі­­грував до Великої Британії. Засновник і голова Російської академічної групи в Лондоні. 1920–45 — старший науковий спів­робітник Ін­ституту превентивної медицини Дж. Лістера, водночас — у Медичному дослідному центрі. Основоположник герон­­тології у Великій Британії. Ство­­рив геронтологічну лабораторію при Окс­фордському університеті (1945; очолював до 1952), Клуб старі­н­ня, Між­народну геронтологічну асоціацію. Ви­вчав активність вітамінів і гормонів, вплив мало­­крівʼя на виділе­н­ня та склад жовчі.