Бойдуник Осип
БОЙДУ́НИК Осип (псевд.: О. Михайлович, О. Грузченко; 08. 12. 1895, м. Долина, нині Івано-Фр. обл. — 07. 04. 1966, Мюнхен) — журналіст, політичний діяч. Учасник 1-ї світової війни. Старшина УГА й Армії УНР, один із засн. УВО (1920). Емігрував до Чехо-Словаччини (1923). Закін. Вищу торг. школу в Празі (1929). Учасник Установ. конгресу ОУН (1929, Відень), париз. конф. УВО–ОУН (1930). У 1930–31 — чл. Край. екзекутиви ОУН на зх.-укр. землях. Написав брошури «Наше становище» і «Наша боротьба», які 1931 підпільно вийшли друком. Деякий час працював у газеті І. Тиктора «Новий час» (Львів), згодом — у газеті М. Голубця «Час»; співпрацював із націоналіст. часоп. «Український голос» (Перемишль). 1931–35 ув’язнений польс. режимом, 1936–38 — засн. і ред. тижневика «Голос нації» (згодом «Голос») та видавництва «Українська трибуна». 1939–40 працював в Укр. центр. комітеті у Кракові, від 1941 — чл. Проводу укр. націоналістів (ПУН); один із засн. Укр. нац. ради в Києві 1942. У 1944 ув’язн. у нім. концтаборі Заксенгаузен. Після війни — ініціатор створення в еміграції Укр. нац. ради (1948), яку очолював протягом двох термінів (від 1954). Від 1947 — пост. чл. ПУН та учасник усіх Великих зборів укр. націоналістів.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Національний солідаризм. [Б. м.], 1945; Українська внутрішня політика. [Б. м.], 1948; На переломі. Париж, 1967.
Рекомендована література
- Акт обвинувачення // Укр. голос. 1932. № 33;
- Падох Я. Стрийські журналісти // Стрийщина: Істор.-мемуар. зб. Нью-Йорк, 1990. Т. 2;
- Дроздовська О. Бойдуник Осип // Укр. журналістика в іменах. Л., 1999. Вип. 6.
Завантажити статтю
Людина 
