Брошнів-Осада
БРО́ШНІВ-ОСА́ДА — селище міського типу Рожнятівського району Івано-Франківської області. Знаходиться у пн. частині р-ну, за 7 км від райцентру, за 45 км від обл. центру. Поверхня рівнинна, із заг. похилом на Пн. Сх. Площа 5,07 км2. Насел. 5762 особи (2001, складає 99,6% до 1989), з яких 96 % — українці. Залізнична ст. Через с-ще проходить автомагістраль Львів–Стрий–Брошнів–Осада–Івано-Франківськ–Чернівці. Перша писемна згадка про Брошнів датується 1515. Назва Б. походить від прізвища польс. магнатів Брошньовських, яким ці землі передав польс. король Сиґізмунд-Авґуст. У 80-х рр. 19 ст. у Б.-О. було збудовано деревооброб. завод, зруйнов. під час 1-ї світової війни. 1908 розпочато будівництво деревооброб. заводу австр. фірми «Ґлезінґер», який почав діяти 1911. У 1921 розпочалося будівництво нового деревооброб. заводу фірми «Долина», який почав працювати 1923. 1894 відкрито однокласну школу, 1912 — двокласну. Від 1940 — смт. 1941–44 окуповане нім.-фашист. військами. Багато жителів загинуло під час карал. операцій військ НКВС проти укр. підпілля в 40-і рр. Після 2-ї світової війни функціонували лісокомбінати «Осмолода» та Брошнівський, наприкінці 70-х рр. — заводи «Лісдеревмаш», «Автоматика». Найбільші підприємства: ЗАТ «Поліком» (мед. вироби з пластику і гуми), ТОВ «Кроно-Осмолода» (випуск ламінованих плит ДСП), Осмолод. і Брошнів. держ лісгоспи, завод мінерал. вод «Осмал-Карпати» та ін. У Б.-О. функціонують заг.-осв. шк., ПТУ, Дит. школа мистецтв ім. В. Івасюка, дитсадок; дільнична лікарня; будинок «Просвіти», при якому працюють художні колективи (само- діял. нар. хор, аматор. танц. гурт, аматор. муз. гурт «Карпатські зорі»), 2 б-ки, філія рай. ДЮСШ, стадіон, музей; відділ. 3-х банків. Діє реліг. громада УГКЦ. Від 2003 виходить «Брошнівська газета». На тер. с-ща встановлено пам’ятний знак Т. Шевченку, мемор. дошку композитору й співаку В. Івасюку, обеліск Слави воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни. У Б.-О. народилися художник М. Яковина, письменник В. Остапов, укр. держ. діяч Р. Шпек в різний час перебували сотник УСС Д. Вітовський (якому у 2003 відкрито пам’ятник), художник О. Новаківський.
Фотоілюстрації
