БРУСИЛО́ВСЬКИЙ Єфрем Мойсе­йович (29. 12. 1854(10. 01. 1855), с. Залізне Катериносл. губ., нині Донец. обл. — 1933, Одеса) — артролог, бальнеолог. Проф. Закін. Мед.-хірург. академію в С.-Петербурзі (1882). Від 1883 працював лікарем у грязелікарні на Куяльнику в Одесі, згодом зав. клін. артролог. від­діл. спочатку на Куяльнику, потім у Бальнеофізіотерапевт. ін­ституті, проф. у Одес. клін. ін­ституті. Член правлі­н­ня (від 1883), голова (від 1914) Одес. бальнеологічного товариства, почес. чл. Всесоюз. комітету з ви­вче­н­ня ревматизму і Моск. наук.-курорт. товариства (1927). Наукові праці присвячено пита­н­ням курортної справи. Ви­вчав роль мікроорганізмів у походжен­ні лікувальної грязі. Працював над пита­н­нями клініки різних захворювань су­глобів і хребта й методиками грязелікува­н­ня, комбінува­н­ня їх з іншими фізіобальнеотерапевтичними чин­никами. Роз­робив класифікацію хвороб су­глобів. Ви­вчав Одес. та Бес­сараб. лимани. Організував бальнеологічне від­діле­н­ня на всерос. і деяких між­нар. ви­ставках (Париж, Дрезден). Створив бальнеологічний музей в Одесі (1920), артрологічну клініку на базі Лєрмонтов. санаторію (1925) з великою біо­хімічною лабораторією і кабінетом з обʼєктивного врахува­н­ня най­ближчих і від­далених результатів курортного лікува­н­ня, яка стала початком виникне­н­ня Всеукраїнського бальнеофізіотерапевтичного ін­ституту (нині Укр. НДІ мед. реабілітації та курортології).