Буґа Казим’єрас

Визначення і загальна характеристика

БУ́ҐА Казим’єрас (Вūga Kazimieras; 06. 11. 1879, с. Пажєге, нині Зарасай. р-ну, Литва — 02. 12. 1924, Кьоніґсберґ, похов. у Каунасі) — литовський мовознавець, лексиколог, лексикограф. Закін. С.-Петербур. університет (1912). Працював приват-доцент (від 1916), професор (1918–19) Перм. університету; проф. Томського (1919–20) та Литов. (від 1922) університетів. Засн. балтистики в Литві, фундатор істор.-етимолог. та ономаст. досліджень литов. мови, зачинатель 20-том. академ. словника литов. мови, завершеного 2002. Б. визначив походження цілої низки укр. слів як спільних із балт. мовами, так і запозичених із них. Встановлюючи шляхи та час проникнення останніх до української мови, найдавніші з них датував періодом до 10 ст. Висунув теорію про перенесення геогр. назв (річок і насел., пунктів) з укр. Надприп’яття до литов. Наднімання. У Пермі Б. був колегою Л. Булаховського і до кінця життя листувався з ним (у б-ці Вільнюс. університету зберігаються 22 листи укр. вченого до Б.). У Вільнюсі 1958–62 видано тритомник «Rinktiniai raštai» («Вибрані праці») Б. з докладними «Rodyklés» («Покажчики») до них. До дня народження Б. від кінця 90-х рр. через рік Вільнюс. університеті проводяться у міжнар. наук. конф. «Етимологія і ономастика».

Завантажити статтю