БУ́ҐА Казимʼєрас (Вūga Kazimieras; 06. 11. 1879, с. Пажєге, нині Зарасай. р-ну, Литва — 02. 12. 1924, Кьоніґсберґ, похов. у Каунасі) — литовський мово­знавець, лексиколог, лексико­граф. Закін. С.-Петербур. університет (1912). Працював приват-доцент (від 1916), професор (1918–19) Перм. університету; проф. Томського (1919–20) та Литов. (від 1922) університетів. Засн. балтистики в Литві, фундатор істор.-етимолог. та ономаст. досліджень литов. мови, зачинатель 20-том. академ. словника литов. мови, завершеного 2002. Б. ви­значив походже­н­ня цілої низки укр. слів як спільних із балт. мовами, так і запозичених із них. Встановлюючи шляхи та час проникне­н­ня остан­ніх до української мови, найдавніші з них датував періодом до 10 ст. Висунув теорію про пере­несе­н­ня геогр. назв (річок і насел., пунктів) з укр. Над­припʼя­т­тя до литов. Надніма­н­ня. У Пермі Б. був колегою Л. Булаховського і до кінця життя листувався з ним (у б-ці Вільнюс. університету зберігаються 22 листи укр. вченого до Б.). У Вільнюсі 1958–62 ви­дано тритомник «Rinktiniai raštai» («Ви­брані праці») Б. з докладними «Rodyklés» («Покажчики») до них. До дня народже­н­ня Б. від кінця 90-х рр. через рік Вільнюс. університеті проводяться у між­нар. наук. конф. «Етимологія і ономастика».