Букатчук Созонт Васильович

БУКАТЧУ́К Созонт Васильович (02. 05. 1896, с. Кобаки, нині Косів. р-ну Івано-Фр. обл. — 13. 03. 1948, м. Косів, похов. у с. Кобаки) — учасник революційного руху в Західній Україні. Член КПЗУ (1923). Від 1908 навч. у Вижниц. гімназії, з поч. 1-ї світової війни мобілізов. до австр. армії, згодом воював у лавах УСС. Здався у рос. полон; воюючи на боці більшовиків, потрапив до нім. полону; потім працював на Уралі. Після повернення (1918) — один із кер. комуніст. організацій на Покутті. На 3-му з’їзді КПЗУ (1928) обраний чл. ЦК КПЗУ на Львівщині та Волині. 1932 заарешт. польс. владою, а 1934 засудж. до 15 р. ув’язнення. 1939 — депутат Зборів Зх. України, 1940 — ВР УРСР, один із засн. КСП ім. Марка Черемшини у Кобаках (1940). Учасник 2-ї світової війни. Від 1944 працював заступник голови райвиконкому в Косові. Був людиною мужньою, принциповою, водночас — завзятим апологетом більшов. влади, пропагував її справжні та уявні досягнення. Став прототипом образу Колі у повісті «Верховинець» (1940) О. Кундзіча. На могилі Б. у Кобаках встановлено його погруддя.

Літ.: Березицький В. Созонт Букатчук: Докум. повість. Уж., 1968; Борук М. Созонт Букатчук // Жовтень. 1982. Ч. 11–12.

І. А. Пелипейко