Булавицький Іван Якович
БУЛАВИ́ЦЬКИЙ Іван Якович (25. 09. 1945, с. Кринички Ізмаїл. р-ну Одес. обл.) — графік, живописець, скульптор. Батько Я. Булавицького. Член НСХУ (1978). Заслужений діяч мистецтв України (2000). Закін. Тбіліс. АМ (1973; викл. С. Кобуладзе, Т. Кубанейшвілі, В. Кешелава). У Миколаєві від 1972. У 1970–80-х рр. працював у галузі станк. графіки, від кін. 1980-х рр. — живопису, 1990-х рр. — скульптури. Автор прапора Миколаєва та герба і прапора Микол. обл. Персон. виставки в Миколаєві (1982), Тбілісі (1985), Очакові (1989). У 1979–89 — голова худож. ради Микол. відділ. Худож. фонду України, 1992–97 — секр., від 1997 — голова Микол. обл. організації НСХУ. Створює графічні серії та скульптури. Твори живопису характеризуються холод. колоритом, фігуративністю і статич. образами. Осн. тема творчості — відображення істор. подій та особистостей. Про Б. знято фільм «Художник і скульптор І. Булавицький» (1992; Микол. обл. телебачення, реж. В. Завізіон).
Додаткові відомості
- Основні твори
- графічні серії — «Дерева взимку», «Старий зоопарк» (обидві — 1975), «Острів Березань» (1986), «Крим. Сугдея» (1987); живопис — «Рух» (1990), «Гетьманська Україна» (1992); скульптури — «Стомлена амфора» (1991), «Біля джерела», «Образ Скіфського царя» (обидві — 1993–94), «Каміння Мігії» (1994), «Аспарух» (1996), «Зародження життя», «Народження Афродіти» (обидві — 1998), «Моя світла журба» (1999), «Джерело німфи» (2000), «Відлуння в серпні» (2001), «Вільний птах» (2002).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
