Бондаренко Альберт Васильович

БОНДАРЕ́НКО Альберт Васильович (01. 05. 1930, м. Сталіно, нині Донецьк — 05. 10. 1987, м. Ворошиловград, нині Луганськ) — режисер. Заслужений артист УРСР (1980). Закін. Харків. театр. інститут (1954; викл. Б. Норд). Працював в Армавір. (1968–73), Брянському (1973–74, 1976–77) драм. театрах; у Хмельн. (1954–57), Ворошиловгр. (1958–63, 1977–86), Донец. (1966–68) укр. муз.-драм. театрах. 1978 у Ворошиловграді на базі укр. трупи Б. створив експерим. лаб. молодого драматурга. Вперше поставив п’єси «Пархоменко» Ф. Вольного, «Привіт, синичко!» (1979) та «Запитай колись у трав» (1983) Я. Стельмаха, «Мирний–21» (1980) Р. Полонського, «Мис Горн» (1981) Р. Феденьова, «Третій» Л. Хоролець, «Фіктивний шлюб» А. Кримова (обидві — 1982), «Легендарна особа» (1984) В. Левашова та ін. У центрі постановок Б. — людина з її болем і радістю, мучениц. шляхом прозріння. Серед вистав — «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» (1977) М. Старицького, «Дикий Ангел» О. Коломійця, «Поріг» (1983) та «Рядові» (1985) О. Дударева, «Остання ніч Спартака» (1984) Р. Отколенка.

В. В. Тимошенко