Боресков Георгій Костянтинович

БОРЕ́СКОВ Георгій Костянтинович (07(20). 04. 1907, м. Омськ, нині РФ — 12. 08. 1984, Новосибірськ, РФ) — фізико-хімік. Академік АН СРСР (1966). Герой Соц. Праці (1967). Сталін. премії (1942, 1953), Державна премія УРСР в галузі науки і техніки (1970). Державні нагороди СРСР. Закін. Одес. політех. інститут (1928). Працював 1928–37 в Одес. хіміко-радіолог. інституті й одночасно викладав в Одес. політех. інституті (1930–37) та Одес. університеті (1934– 37); у 1937–46 — в НДІ добрив та інсектофунгіцидів (Москва); 1946–58 — у Фіз.-хім. інституті та одночасно 1949–58 — у Моск. хім.-технол. інституті. Від 1958 — засн. і дир. Інституту каталізу Сибір. відділ. АН СРСР, що названий його ім’ям, одночасно викладав у Новосибір. університеті. Осн. праці присвяч. фундам. аспектам гетерогенного каталізу та його використанню в промисловості. Досліджував вплив тепло- та масопереносу на швидкість каталітич. реакцій. Б. сформулював осн. положення для вибору оптимал. поруватої структури каталізаторів (1946), встановив (1953) залежність питомої активності каталізаторів від хім. складу їхньої поверхні й створив наук. основи приготування каталізаторів, розвинув (1949–60) теорію передбачення хім. взаємодії реагентів з каталізатором, заклав основи методів розрахунку оптимізації каталітич. процесів і хім. реакторів, розробив принципи моделювання каталітич. процесів (1961). Створив і впровадив у виробництво сірчаної кислоти ванадієвий каталізатор замість платинового, а нікель-хромовий каталізатор — у процес виробництва важкої води та процеси гідрування. Засн. і гол. редактор ж. «Кинетика и катализ» (від 1960).

Завантажити статтю