Борисяк Андрій Олексійович
БОРИСЯ́К Андрій Олексійович (06(18). 02. 1885, м. Самара, нині РФ — 21. 04. 1962, Москва) — віолончеліст, педагог. Канд. мистецтвознавства (1944). Від 1900 мешкав у Києві, де здобув заг. гімназичну освіту. Навч. у С.-Петербур. університеті (1905–08), закін. С.-Петербур. консерваторію (1911; кл. віолончелі О. Вержбиловича, Я. Розенталя, І. Зейферта). 1912–13 вдосконалював майстерність у П. Казальса в Парижі. 1913–19 викладав у Харків. муз. училищі, Харків. консерваторії. Виступав в ансамблі з О. Бекманом-Щербиною, М. Орловим. Від 1919 — викладач Муз.-пед. інституту у Москві. Автор праць «Очерки школы Пабло Казальса» (1929), «Метод органического развития приемов игры на виолончели» (1934; 1947), «Школа игры на виолончели» (1949; перша в СРСР), «Педагогический репертуар для виолончели в сопровождении фортепиано» (сб. 1–5, 1937–40; усі — Москва) тощо.