БОРКАНЮ́К Олекса Олексі­йович (11. 01. 1901, с. Ясіня Мараморос. комітату, нині смт Рахів. р-ну Закарп. обл. — 03. 10. 1942, Будапешт, пере­похов. у м. Рахів Закарп. обл.) — політичний діяч, журналіст. Кер. комуніст. руху на Закарпат­ті у 30-х рр. Герой Радянського Союзу (1965, посмертно). Закін. дворічну торг. школу в Мукачевому, Ужгород. торг. академію (1925), навч. на факультеті журналістики Комуніст. університету ім. Артема в Харкові (1926–29). Працював секр. крайкому комсомолу (1929–31), секр. Закарп. крайкому КП Чехо-Словач­чини (1933– 39), а також ред. г. «Карпатська правда» (1929–33), «Працююча молодь» (1930–36). Ви­ступав проти денаціоналізації українців Закарпа­т­тя, дбав про захист рідної мови й культури. 1935–38 — депутат чехо-словац. парламенту. Думки щодо Карпат. України виклав у ст. «Про становище Закарпатської України напередодні окупації хортистською Угорщиною» (1940). Від 1939 — на еміграції в СРСР, 1941 вступив до рад. армії, 1942 очолив групу бійців-антифашистів, яка десантувалася в Карпатах. 12 лютого 1942 спі­йманий фашистами, закатов. у Будапешт. вʼязниці хортист. поліцією. Дотримувався укр. орієнтації, об­стоював єд­ність Закарпа­т­тя з Україною. У Рахові споруджено памʼятник. Імʼям Б. на­звано вулиці в Ужгороді та Мукачевому. На будинку, де жив, і навч. закладі, де вчився, встановлено мемор. дошки.