БОРОДІ́Н Василь Степанович (23. 02. 1930, с. Прилепи, нині Курської обл., РФ — 21. 06. 2011, Київ) — літературо­знавець. Доктор філологічних наук (1981). Державна премія України імені Тараса Шевченка (1980). Закінчив Харківський університет (1953). Від 1956 працював в Ін­ституті літератури НАНУ (Київ): 1984–96 — завідувач від­ділу шевченко­знавства, від 1996 — провід­ний науковий спів­робітник. Досліджував життя і творчість Т. Шевченка. Автор книг: «Соціально-побутові поеми Т. Г. Шевченка періоду “Трьох літ” (1843–1845 рр.)» (1958), «Три поеми Т. Г. Шевченка: “Сова”, “Сліпий”, “Наймичка”» (1964), «Т. Г. Шевченко і царська цензура: Дослідже­н­ня та документи. 1840–1862 рр.» (1969, з додатком факсимільного копії рукописної збірки «Поезія Т. Шевченка. Том перший», нед­опущеної цензурою до ви­да­н­ня у 1859), «Над текс­тами Т. Г. Шевченка» (1971; усі — Київ), «Путь “Кобзаря”: Судьба книги Т. Шевченко» (Москва, 1978; вірменською мовою — у спів­авторстві, Єреван, 1993). Спів­автор моно­графій: «Шевченко­знавство. Під­сумки й про­блеми» (1975), «Творчий метод і поетика Т. Г. Шевченка» (1980), «Т. Г. Шевченко: Біо­графія» (1984). Один з активних творців (за­ступник від­повід­ального редактора) фундаментальної енциклопедії «Шевченківського словника» (т. 1–2, 1976–77). Під науковим керівництвом Б. і з його участю створена збірка наукових праць: «Пита­н­ня текс­тології: Т. Г. Шевченко» (1990), «Проект тематичного словника Шевченківської Енциклопедії», під­готовлено корпус «Листи до Тараса Шевченка» (обидва — 1993; усі — Київ). У тематиці числен­них шевченко­знавчих статей і роз­відок Б. провід­не місце належить комплексним дослідже­н­ням про­блем шевченківської текс­тології в усіх її теоретичних і практичних аспектах, цензурної долі та історії ви­дань і публікацій творів поета, роз­робці філологічної концепції та принципів під­готовки академічного ви­да­н­ня його спадщини. Значна частина праць Б. присвячена архівно-документальним пошукам, публікації виявлених ним раніше неві­домих творів, авто­графів, листів, нових документів, мемуарних, епістолярних матеріалів про Т. Шевченка. Серед них — ґрунтовна збірка «Спогади про Тараса Шевченка» (1982; 1989, під­готовка та коментува­н­ня, у спів­авторстві). Б. брав участь у текс­тологічній під­готовці та коментуван­ні академічних повних зі­брань творів Т. Шевченка в 6-ти томах (т. 1–4, 6, 1963–64) та 12-ти томах (т. 1, 2, 1989–90), творів у 5-ти томах (т. 1–5, 1978–79; т. 3, 4, 5, 1984), «Творів» М. Костомарова в 2-х томах (т. 1–2, 1967), І. Франка в 3-х томах (т. 2, 1973; усі — Київ). Окремими ви­да­н­нями ви­йшли під­готовлені Б. «Балади» (1982), «Повісті» (1986; 1988), «Автобио­графия. Дневник» (1988; усі — Київ), збірники поезій у російському пере­кладі («Кобзарь», 1980; 1984; «Из­бран­ные сочинения», 1987; обидва — Москва).