ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
A

Бочаров Михайло Васильович

БОЧАРО́В Михайло Васильович (02 (14). 11. 1872, С.-Петербург – 29. 04. 1936, там само) – співак (баритон), педагог. Заслужений артист Республіки (1925). Закін. Університет св. Володимира у Києві (1898) та Київ. муз. училище (1900; кл. К. Еверарді). Вдосконалював майстерність у Мілані у М. Петца. Дебютував у Москві в Т-ві рос. приват. опери (1900). Виступав у Києві (1901– 03; 1905; 1916–23), Харкові, Одесі, Баку, Саратові, Свердловську (нині Єкатеринбург), Ленінграді (нині С.-Петербург, 1923–28). Мав могутній, рівний в усіх регістрах голос із дещо горловим призвуком і схильністю до форсування. Працював викл. у муз. шк. М. Тутківського (Київ). Серед учнів – М. Донець, П. Гусєв. Здійснив фонозаписи, зокрема на фірмі «Екстрафон» (Київ, 1912).

Партії: Руслан («Руслан і Людмила» М. Глінки), Князь Ігор (однойм. опера О. Бородіна), Шакловитий («Хованщина» М. Мусоргського), Грязной, Веденецький гість, Мізгир («Царева наречена», «Садко», «Снігуронька» М. Римського-Корсакова), Онєгін, Мазепа, Кочубей, Єлецький, Томський («Євгеній Онєгін», «Мазепа», «Пікова дама» П. Чайковського), Демон (однойм. опера А. Рубінштейна), Фіґаро («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Валентин («Фауст» Ш. Ґуно), Ескамільо («Кармен» Ж. Бізе), Амонасро, Ріґолетто, Жермон, Ренато, Яґо, ді Поза («Аїда», «Ріґолетто», «Травіата», «Бал-маскарад», «Отелло», «Дон Карлос» Дж. Верді), Тоніо («Паяци» Р. Леонкавалло), Бекмессер, Вольфрам («Нюрнберзькі мейстерзінґери», «Тангейзер» Р. Ваґнера), Воццек (в однойм. опері А. Берґа, 1-ше виконання в СРСР, 1927), Монтанеллі («Овід» В. Трамбицького), Князь Великого Китежа («Сказання про град великий Китеж і тихе озеро Світояр» С. Василенка), Король Треф («Любов до трьох апельсинів» С. Прокоф’єва).

Літ.: Асафьев Б. Об опере: Избран. ст. 1976; Пружанский А. Отечественные певцы. 1991 (обидві – Москва).

В. Г. Антонюк

Основні партії

Руслан («Руслан і Людмила» М. Глінки), Князь Ігор (однойм. опера О. Бородіна), Шакловитий («Хованщина» М. Мусоргського), Грязной, Веденецький гість, Мізгир («Царева наречена», «Садко», «Снігуронька» М. Римського-Корсакова), Онєгін, Мазепа, Кочубей, Єлецький, Томський («Євгеній Онєгін», «Мазепа», «Пікова дама» П. Чайковського), Демон (однойм. опера А. Рубінштейна), Фіґаро («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Валентин («Фауст» Ш. Ґуно), Ескамільо («Кармен» Ж. Бізе), Амонасро, Ріґолетто, Жермон, Ренато, Яґо, ді Поза («Аїда», «Ріґолетто», «Травіата», «Бал-маскарад», «Отелло», «Дон Карлос» Дж. Верді), Тоніо («Паяци» Р. Леонкавалло), Бекмессер, Вольфрам («Нюрнберзькі мейстерзінґери», «Тангейзер» Р. Ваґнера), Воццек (в однойм. опері А. Берґа, 1-ше виконання в СРСР, 1927), Монтанеллі («Овід» В. Трамбицького), Князь Великого Китежа («Сказання про град великий Китеж і тихе озеро Світояр» С. Василенка), Король Треф («Любов до трьох апельсинів» С. Прокоф’єва).

Рекомендована література

  1. Асафьев Б. Об опере: Избран. ст. 1976;
  2. Пружанский А. Отечественные певцы. 1991 (обидві – Москва).

Фотоілюстрації

завантажити статтю

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Бочаров Михайло Васильович / В. Г. Антонюк // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2004. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-37495

Том ЕСУ:

3-й

Дата виходу друком тому:

2004

Дата останньої редакції статті:

2004

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ключове слово:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

37495

Кількість переглядів цього року:

12

Схожі статті

Засухін
Людина  |  Том 10 | 2010
В. Ф. Шинкарук
Мокренко
Людина  |  Том 21 | 2019
В. І. Лупалов
Комарук
Людина  |  Том 14 | 2014
Г. А. Максименко

Нагору