БОЧКО́ВСЬКИЙ Леонард (1895, м. Умань, нині Черкас. обл. — 26. 01. 1918, Київ) — громадсько-політичний діяч. Навч. у Київ. комерц. ін­ституті. 1913 уві­йшов до Київ. групи УПСР; за політ. по­глядами тяжів до анархізму. 1914 заарешт. і засланий до Сибіру. Повернувшись після Лютн. революції 1917, став чл. ЦК УПСР та лідером її Полтав. губ. організації, чл. виконкому Полтав. ради робітн. і солдат. депутатів. Від травня 1917 — чл. ЦР від Полтавщини. В УПСР за­ймав крайні ліві позиції, разом із А. Заливчим, Л. Ковалевим, Г. Михайличенком очолював т. зв. лів­обережців, які дотримувалися інтернаціоналіст. по­глядів. Від літа 1917 ви­ступав за пере­хід до влади рад, за обʼ­єд­на­н­ня УПСР з більшовиками. Після захопле­н­ня Києва загонами М. Мурав­йова роз­стріляний як чл. ЦР.