Боян

«БОЯ́Н» — українські музично-хорові товариства. Їхньому виникнен­ню в Україні пере­дувала діяльність львів. т-в «Академічне братство», «Теорбан», «Руська бесіда», молодіж. мандрівних і студент. спів­очих гуртків. Першим був створ. Львів. «Б.». На організац. зборах 2 лютого 1891 затвердж. його статут, головою обрано В. Шухевича, гол. диригентом — А. Вахнянина. Діяльність Львів. «Б.» від початку роз­горталася дуже інтенсивно, він швидко здобув прихильність серед різних верств насел. не тільки Львова, а й усієї Галичини. Вже 1905 кількість дійс. чл. становила 180 осіб. Крім концертів і артистич. мандрівок, Товариство вело видавн. діяльність, влаштовувало композитор. конкурси, мало бібліотеку, муз. школу співу (від 1904), періодично при Т-ві діяли «Гурток оперовий» та інструм. «Гурток музичний» (засн. 1897). Завдяки зуси­л­лям Львів. «Б.» засн. Музей укр. нар. інструментів, що екс­понувалися 1894 на Кра­йовій ви­ставці у Львові. Львів. «Б.» планував системат. ви­да­н­ня муз. (особливо хорової) літ-ри. При ньому виникло окреме нотне видавництво з на­звою «Під­ручна бібліотека Львів. “Б.”», яке мало величезне значе­н­ня для популяризації укр. музики. На зразок Львів. «Б.» у різних містах Галичини виникали подібні товариства: Пере­мишль (нині Польща, 1891), Бережани (1892), Коломия (1895), Станіслав (нині Івано-Франківськ, 1896), Снятин, Тернопіль, Стрий (усі — 1901), Дрогобич (1927) та ін. 1899 виник Буковин. «Б.», 1905 — Київ. «Б.» (голова М. Лисенко), 1910 — Полтав. «Б.». У різні роки керівниками хорів «Б.» були А. Вахнянин, О. Нижанківський, В. Барвінський, С. Людкевич, М. Колес­са, Д. Січинський, М. Волошин, С. Сапрун, Б. Пʼюрко, О. Терлецький, І. Біликовський та ін. З участі в хорах «Б.» починали карʼєру багато видатних укр. спів­аків, композиторів і диригентів. Мережа «Б.» на­стільки поширилася в Галичині й охопила таку кількість музикантів-любителів, що на поч. 20 ст. по­стала потреба у створен­ні окремого товариства, яке б не тільки керувало їхньою діяльністю, а й опікувалося вихова­н­ням профес. музикантів. Так виник Союз спів­ац. і муз. т-в, засн. 1903 В. Шухевичем, Р. Ганінчаком, О. Бережницьким, С. Федаком і Я. Вітошинським, а 1907 перейм. на Муз. товариство ім. М. Лисенка. Крім того, Львів. «Б.» організовував осередки муз. культури, зокрема хор «Бандурист», діяльність якого фактично стала поштовхом до заснува­н­ня Вищого муз. ін­ституту (1903, перший дир. — А. Вахнянин). Осн. метою діяльності «Б.» був роз­виток укр. нац. культури. Однією з важл. форм пропаганди укр. музики були шевченків. концерти, які щорічно влаштовували товариства «Б.». У квітні 1891 хор Львів. «Б.» ви­ступив на концерті, присвяч. Т. Шевченкові. Для особливо урочистих концертів товариства за­прошували ві­домих опер. спів­аків — О. Мишугу, В. Носалевича, С. Крушельницьку, М. Менцінського та ін. Товариства під­тримували тісні звʼязки з М. Лисенком, чиї твори по­стійно звучали в їхніх концертах. З нагоди 50-річчя від дня народж. М. Лисенка заг. збори Львів. «Б.» обрали його своїм першим почес. членом. Крім того, хори «Б.» під­носили заг. рівень культури, їхні концерти зна­йомили укр. громадськість із шедеврами світ. класики. Діяльність «Б.» припинилася 1939 з приходом рад. влади. Товариства були оголошені націоналістичними, а їхні члени за­знали політ. пере­слідувань. Частина колиш. хористів «Б.» уві­йшла згодом у ново­створену хорову капелу «Трембіта».

У 2-й пол. 20 ст. муз.-хор. товариства «Б.» виникли в укр. діаспорі. Так, 1951 з ініціативи П. Лопати (став першим головою) засн. товариство «Б.» у Сіднеї з метою пропагува­н­ня укр. хор. музики в Австралії та задоволе­н­ня культур. потреб укр. громади Сіднея. «Б.» по­став на базі хору, засн. 1949 М. Струком та П. Харевим. Мав виборну управу. 1966 в ньому діяли мішаний і чол. хори. Товариство очолювали Б. Островський, Я. Микитович, Р. Теодорович, С. Крук, П. Чудакевич, С. Цимбалюк, Ю. Сивак. Диригували хором Т. Фіґоль, В. Майковський, В. Матіяш, П. Деряжний, Т. Тарас. Серед найві­доміших солістів — З. Мороз, В. Матіяш, С. Мойсієнко. У 50-х — поч. 80-х рр. діяв Юний «Б.». Хор ви­ступав на концертах під егідою уряду Нового Пд. Вельсу на користь жертв повені (1955), фонду будівництва Опер. театру у Сіднеї (1957), брав участь у його офіц. від­крит­ті (1973). З малим симф. орке­стром концертував у будинках міських рад Сіднея (1961) і Мельбурна (1963). Випустив 13 платівок. 1992 узгоджено діяльність товариства «Б.» і укр. нац. хору «Сурма» (засн. 1967 у Сіднеї при осередку Спілки укр. молоді) та обрано спільне кер-во.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю