БРАЙЛО́ВСЬКИЙ Євген Юлі­йович (18. 09. 1940, Харків) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1986). Закін. Дні­проп. університет (1962). Працював м. н. с. у Макіїв. НДІ вугіл. промисловості (1962– 64), інж. в Ін­ституті фізики АН УРСР (1964–70). У 1970–2001 — в Ін­ституті ядер. досліджень НАНУ: ст. інж., м. н. с., від 1975 — старший науковий спів­робітник, від 1987 — провід­ний науковий спів­робітник Наукові дослідже­н­ня: ви­вче­н­ня процесів радіац. дефекто­утворе­н­ня у напів­провід­никах і впливу радіац. дефектів на властивості напів­провід­ників; роз­робка методів радіац. технології під час виготовле­н­ня напів­провід­ник. приладів; ви­вче­н­ня і роз­робка напів­провід­ник. детекторів іонізуючої радіації. Ви­їхав до Німеч­чини.