Брежньов Геннадій Іванович

БРЕЖНЬО́В Ген­надій Іванович (28. 10(10. 11). 1913, Харків — 07. 10. 1953, там само) — поет. Член СПУ (1940). У 1932–35 навч. у Харків. пед. ін­ституті. Працював у ред. газет, зокрема у Чернівцях (1940), під час 2-ї світової війни — в г. Закавказ. фронту «Боец РККА». Після війни працював журналістом у харків. газетах. Автор зб. «Слон і його друзі на стадіоні» (Чц., 1941); «Чолом тобі, земле!» (Х., 1948); «На рідних берегах» (Х., 1951); «Байки» (Х., 1951; 1952; 1954); «Поезії» (К., 1954); «Гумор і сатира» (Х., 1959); «Весняний за­спів» (К., 1959). У твор. доробку — вірші для дітей, лір. поезії, сатир. і гуморист. твори, помітне місце посідають байки. Пере­клав українською мовою вірші М. Лермонтова, пʼєсу Я. Райніса «Вій, вітерець».

Завантажити статтю