БУ́ЛАХ Григорій Іванович (10. 04. 1938, с. Піски Лохвиц. р-ну Полтав. обл.) — письмен­ник, актор. Член НСПУ (1982). Народний артист України (1993). Ордени «За заслуги» 3-го ступеня (1998) та Ярослава Мудрого 5-го ступ. (2003). Закін. Київ. ін­ститут театр. мистецтва (1965). Від­тоді працює у Київ. філармонії, ви­ступає з худож. чита­н­ням на сцені, телебачен­ні та радіо. Автор зб. поезій «Світанкова зоря» (1979, перед­мова Д. Павличка), кн. «Злива» (1982, повість «Харитонові сосни» та оповіда­н­ня), «Дзвони Софії» (1999). Ювілейна зб. творів «Нурт» (1998, перед­мова Ю. Мушкетика) містить поезію, прозу й есе. Разом із М. Неврлим видав літ. спадщину спікера УПА М. Ситника «Катам наперекір» (1998), книгу Д. Крмана «Itinerarium» (1999), в якій постають Україна 17–18 ст., геть­ман І. Мазепа та пере­біг Полтав. битви 1709, очевидцем якої був Д. Крман, що подає факти, які протистоять версіям офіц. рос. історії. Разом з дружиною Ольгою пере­клав зі словац. мови моно­графію М. Неврлого «Українська радянська поезія 20-х років» (1991). Усі твори Б. опубл. в Києві.