Буржуазна ідеологія

Визначення і загальна характеристика

БУРЖУА́ЗНА ІДЕОЛО́ГІЯ — поня­т­тя, яке вживається у політологічній, соціологічній, історичній літературі для по­значе­н­ня ідеології, яка обʼ­єд­нує клас буржуазії, та ідеології, притаман­ної буржуазному су­спільству; вислів-ідеологема в пропагандистському жаргоні комуністичної ідеології. Традиція за­стосува­н­ня поня­т­тя «Б. і.» є вкрай заполітизованою. Гол. антиподом і критиком Б. і. ви­ступає ідеологія комунізму, яка використовує поня­т­тя «Б. і.» у всіх наведених значе­н­нях. Прихильники комуніст. ідеології приписують Б. і. такі риси, як агресивність, антикомунізм, расизм, шовінізм, маніпуляція сві­домістю тощо. Основою Б. і. вважається сакралізація приват. власності. Важливою і невід­ʼєм. рисою Б. і. в цьому випадку ви­ступає бурж. націоналізм. Прикметно, що прихильники комуніст. ідеології і в минулому, й на сучас. етапі роз­витку одним із різновидів Б. і. вважають укр. бурж. націоналізм, проте навіть не за­значають можливості існува­н­ня рос. бурж. націоналізму. Характерною рисою Б. і. в текс­тах комуніст. спрямува­н­ня є своєрідний демонізм самої Б. і., яка здатна під­порядкувати собі масову сві­домість навіть комуніст. країн у випадку, коли проти неї не вести тотал. боротьбу як анти­пропагандист. методами, так і за допомогою карал. органів. У цьому випадку ідеологи комунізму суперечать самі собі, ви­знаючи можливість масового пошире­н­ня Б. і. без її екон. основи — приват. власності. Негативне ставле­н­ня до Б. і. зафіксоване також в ідеології нім. націонал-соціалізму, де вживалися поруч слова «буржуазна» та «юдейська». Для нацизму Б. і. була втіле­н­ням усіх згубних для «арійської раси» рис: зажерливості, лихварства, де­струкції, гнобле­н­ня арійців тощо. Як противага Б. і. роз­глядалася ідеологія й етика «продуктивного арійського капіталу» або «трудового капіталу», який не є антагоністичним до на­йманої праці. У часи «пере­будови» в СРСР ліберал. публіцистика поня­т­тя «Б. і.» нерідко за­стосовувала без критич. оцінки, приписуючи всі можливі чесноти (раціональність, порядність, демократизм тощо). Пошире­н­ня Б. і. вважалося одним із осн. чин­ників успіху ринк. транс­формацій у пост­комуніст. су­спільстві. При цьому ігнорувалися строкатість, роз­маїтість, різноспрямованість як самих феноменів, які можна від­нести до Б. і., так і класу приват. власників (капіталістів, буржуазії).

Наук. ви­вче­н­ня Б. і. проводили дослідники різних напрямів: М. Вебер та його послідовники; соціологи й філософи франкфурт. школи; історики школи «Ан­налів»; пред­ставники критич. та альтернатив. соціології тощо. Предметом дослідж. ставали як окремі риси й кон­структивна роль Б. і. у створен­ні індустр. су­спільства, досягнен­ні заг.-демократ. політ. норм, роз­виненої ринк. економіки, так і негативні моменти Б. і., повʼязані з її обмеженістю, претензією на ідейну монополію в су­спільстві, тенденцією до пере­творе­н­ня людини на «одновимірну істоту» тощо. Актуальним для України є ви­вче­н­ня Б. і. в межах постколоніал. студій, коли, зокрема простежується від­мін­ність між ідеологією пром., продуктив. буржуазії («національного товаровиробника») й ідеологією компрадор. буржуазії та олігархічно-корпоратив. кланів.

С. І. Грабовський

Завантажити статтю