Буржуазна ідеологія

Визначення і загальна характеристика

БУРЖУА́ЗНА ІДЕОЛО́ГІЯ  — поняття, яке вживається у політологічній, соціологічній, історичній літературі для позначення ідеології, яка об’єднує клас буржуазії, та ідеології, притаманної буржуазному суспільству; вислів-ідеологема в пропагандистському жаргоні комуністичної ідеології. Традиція застосування поняття «Б. і.» є вкрай заполітизованою. Гол. антиподом і критиком Б. і. виступає ідеологія комунізму, яка використовує поняття «Б. і.» у всіх наведених значеннях. Прихильники комуніст. ідеології приписують Б. і. такі риси, як агресивність, антикомунізм, расизм, шовінізм, маніпуляція свідомістю тощо. Основою Б. і. вважається сакралізація приват. власності. Важливою і невід’єм. рисою Б. і. в цьому випадку виступає бурж. націоналізм. Прикметно, що прихильники комуніст. ідеології і в минулому, й на сучас. етапі розвитку одним із різновидів Б. і. вважають укр. бурж. націоналізм, проте навіть не зазначають можливості існування рос. бурж. націоналізму. Характерною рисою Б. і. в текстах комуніст. спрямування є своєрідний демонізм самої Б. і., яка здатна підпорядкувати собі масову свідомість навіть комуніст. країн у випадку, коли проти неї не вести тотал. боротьбу як антипропагандист. методами, так і за допомогою карал. органів. У цьому випадку ідеологи комунізму суперечать самі собі, визнаючи можливість масового поширення Б. і. без її екон. основи — приват. власності. Негативне ставлення до Б. і. зафіксоване також в ідеології нім. націонал-соціалізму, де вживалися поруч слова «буржуазна» та «юдейська». Для нацизму Б. і. була втіленням усіх згубних для «арійської раси» рис: зажерливості, лихварства, деструкції, гноблення арійців тощо. Як противага Б. і. розглядалася ідеологія й етика «продуктивного арійського капіталу» або «трудового капіталу», який не є антагоністичним до найманої праці. У часи «перебудови» в СРСР ліберал. публіцистика поняття «Б. і.» нерідко застосовувала без критич. оцінки, приписуючи всі можливі чесноти (раціональність, порядність, демократизм тощо). Поширення Б. і. вважалося одним із осн. чинників успіху ринк. трансформацій у посткомуніст. суспільстві. При цьому ігнорувалися строкатість, розмаїтість, різноспрямованість як самих феноменів, які можна віднести до Б. і., так і класу приват. власників (капіталістів, буржуазії).

Наук. вивчення Б. і. проводили дослідники різних напрямів: М. Вебер та його послідовники; соціологи й філософи франкфурт. школи; історики школи «Анналів»; представники критич. та альтернатив. соціології тощо. Предметом дослідж. ставали як окремі риси й конструктивна роль Б. і. у створенні індустр. суспільства, досягненні заг.-демократ. політ. норм, розвиненої ринк. економіки, так і негативні моменти Б. і., пов’язані з її обмеженістю, претензією на ідейну монополію в суспільстві, тенденцією до перетворення людини на «одновимірну істоту» тощо. Актуальним для України є вивчення Б. і. в межах постколоніал. студій, коли, зокрема простежується відмінність між ідеологією пром., продуктив. буржуазії («національного товаровиробника») й ідеологією компрадор. буржуазії та олігархічно-корпоратив. кланів.

Завантажити статтю