КО́СИЧ Марія Миколаївна (Косіч Ма­­рыя Мікалаеўна; 1850, с. Расуха, нині Брянської обл., Білорусь — 28. 03. 1911, с. Роз­рите, нині Брянської обл., Білорусь) — білору­­ська письмен­ниця, фольклористка, етно­графка. Освіту здобула у Санкт-Пе­тербурзі. Працювала в Чер­­нігові. Під впливом О. Русова від 1897 почала збирати фольк­­лорний та етно­графічний матеріал у се­­лах Стародубського, Погарського, Мглинського, Почепського, Суразького та Новозибківського повіту Чернігівської губернії. У журналі «Живая старина» опублікувала стат­ті «Литвины-бе­­лорусы Черниговской губернии, их быт и песни» (1901, вып. 2, 3–4), «О по­стройках белорус­ского крестианина Черниговс­­кой губернії, Мглинского уезда, деревни Бородинки и Амелькина хутора» (1906, вып. 1). Писала байки, вірші. Авторка поеми «На пирисяленьня. Рас­сказ тётки До­­мны из Полесья» (Чернігів, 1903) про масове пере­селе­н­ня без­земель­­них і малоземельних селян у Сибір. Пере­клала білоруською мовою кілька байок І. Крилова. Етно­графічні роботи К. високо оцінили В. Ламанський та О. Шахматов.