Бурштин

БУРШТИ́Н — викопна смола хвойних дерев палеогенового періоду. Ін. назва — янтар. Серед різновидів Б. найрозпо­всюдженішим ювелірно-виробним мінералом є сукциніт, який має в своєму складі 2–7 % янтарної кислоти. Твердість його за шкалою Мооса — 2–2,5, густина — 1,06–1,08, злам раковистий, блиск жирний, вос­ковий, матовий, риска жовто-біла. За про­зорістю орієнтовно роз­різняють такі різновиди Б.: про­зорий, з від­тінком лимон­но-жовтого або медового кольору, димчастий і не­про­зорий, костяний. За температури 120– 150 °С Б. стає мʼяким, а за 350–400 °С — плавиться. Б. горить у вогні, інертний щодо впливу кислот і лугів. Спорадичні знахідки Б. в Україні ві­домі здавна. 1979 на пн.-зх. околиці УЩ, на заболоченій низовині Волинського Поліс­ся виявлено значні пром. скупче­н­ня Б. Нині його добувають на окремих роз­ві­даних блоках у р-ні смт Клесів Сарнен. р-ну Рівнен. обл. Клесівський бурштиноносний р-н охоплює ділянку бл. 100 км². Роз­сипища Б. приурочені до піщано-глинистих від­кладів пізньоеоценового віку, пред­ставлених нижнім і верх­нім бурштиноносними горизонтами заг. потуж. до 20 м. Нерідко в базальному горизонті вміст Б. досягає більш як 1 кг/м³, а окремі його від­міни складають 10 %, димчасті — 30 %, а не­про­зорі — 60 %. Нарівні з Клесівським бурштиноносним р-ном так само пер­спективними є Володимирец. р-н (села Дубівка, Каноничі, Кідри), Дубровиц. р-н (села Осове, Під­лісне, Бережниця, Вільне, Грані, Грицьки, Берестя, м. Дубровиця), усі — Рівнен. обл.; Ємільчин. р-н Житомир. обл. (с. Бараші). Вартість укр. Б. ви­значається високими ювелірно-виробними властивостями, які не по­ступаються балтійському. Пром. пере­робка вітчизн. Б. роз­почалася у травні 1994 на держ. під­приємстві «Укрбурштин» (Рівне). Із від­ходів Б. виготовляють високо­якісні лаки, емалі, фарби, хім. ре­активи, біо­ген­ні стимулятори для с.-г. культур.

Завантажити статтю