Косметологія
КОСМЕТОЛО́ГІЯ (від грец. ϰοσμητιϰή — майстерність прикрашати і …логія) — наука, що вивчає проблеми діагностики, профілактики й корекції недоліків шкіри та її придатків (волосся, нігтів, потових і сальних залоз), догляду за ротовою порожниною та статевими органами. Складовою частиною К. є галузь, яка розробляє склад, технології, а також контролює безпечність косметич. засобів. К. тісно пов’язана з галузями медицини — дерматологією, хірургією, стоматологією, а також із хімією, фізикою та ін. К. поділяють на лікув. і естетичну. Лікув. К. об’єднує профілакт., діагност. та власне лікув. (класифікують на консервативну й хірург.); естетична — гігієн. та декоративну.
Для догляду за шкірою, нігтями, волоссям, ротовою порожниною застосовують косметичні засоби, які виконують гігієн., профілакт. та естетичні функції. Для досягнення макс. косметич. ефекту й забезпечення зручності у застосуванні їм надають певної косметич. форми (рідкої, кремо-, гелеподіб. та ін.). Косметичні засоби за призначенням класифікують на гігієн., лікув.-профілакт. і декоративні (див. Косметика декоративна). Перші використовують для нормалізації фізіол. властивостей шкіри та її придатків, запобігання впливу негатив. чинників довкілля.
Вони мають ефекти пом’якшення, захисту від екзоген. чинників (атмосфер., вироб. та побут.), очищення, ароматизації, тонізації, дезінфекції, зволоження тощо. Лікув.-профілакт. косметичні засоби мають певний терапевт. ефект як на поверхні шкіри, так і в її глибоких шарах, який забезпечує, насамперед, наявність знач. кількості біологічно актив. речовин. Профілакт. засоби усувають дію чинників, що викликають захворювання, сприяють зміцненню бар’єр. функцій шкір. покриву та організму в цілому (напр., зубна паста проти карієсу, шампунь проти лупи). За допомогою лікув. косметич. засобів усувають первинні прояви патології шкіри: морфол. ознаки — плями, пухирці, вузли та ін. (їх у К. називають косметич. недоліками). Декор. косметичні засоби застосовують для забезпечення естетич. вигляду обличчя та тіла, візуал. корекції, моделювання й маскування незнач. недоліків шкіри завдяки властивостям барвників та пігментів, що діють на її поверхневий шар. Для більшості косметич. засобів характерний епідермал. рівень проникнення, зумовлений їхнім призначенням та спрямованістю дії (захисні, очищувальні).
Косметичні засоби представлені такими дисперс. системами: справж., колоїд. розчинами, емульсіями, суспензіями, порошками. Їх виготовляють також у рідкій, аерозол., желе-, кремо-, пасто-, порошкоподібній, компакт. формах, формі олівця тощо. Засоби, що мають косметичні властивості і певну терапевт. дію, зумовлену вмістом біологічно актив. речовин, виділяють в окрему групу — космецевтичні препарати (лікув., парафармацевт. косметика, квазікосметика). Такі засоби містять фітоестрогени, ферменти, фтористі сполуки, фрукт. кислоти та ін. До них належать засоби для профілактики карієсу, передчас. та фотостаріння шкіри, загострень деяких дерматозів, а також для лікування алопеції, целюліту, старіння шкіри, станів, які супроводжує порушення епідермал. бар’єру, гіперкератозу, гіпермеланозу тощо. Реалізують косметичні засоби через аптечну мережу та косметол. заклади. Питання косметич. догляду з використанням інструм. методів, основою яких є дія преформов. фіз. чинників (електрич. струм, магнітні поля, ультразвук. та оптичне випромінювання тощо), вивчає К. апаратна.
Рекомендована література
- Башура А. Г., Черных В. Ф., Глушко С. Н. и др. Практическое руководство по косметологии и аромологии. Х., 1999;
- Дрибноход Ю. Косметика. Косметология: Слов.-справоч. С.-Петербург, 2002.