Бабаєвський Семен Петрович

БАБА́ЄВСЬКИЙ Семен Петрович (24. 05(06. 06). 1909, с. Куньє, нині Ізюм. р-ну Харків. обл. — 28. 04. 2000, Москва) — письмен­ник, сценарист. Сталін. премії (1949, 1950, 1951) за романи «Кавалер Золотой Звезды» (1947–48; укр. перекл. — К., 1949) і «Свет над землей» (1949–50; укр. перекл. — К., 1952). Член СП Росії. Закін. Літ. ін­ститут у Москві (1939). Писав російською мовою. Автор романів, присвяч. життю селянства Кубані і Ставропі­л­ля: «Сыновний бунт» (1960), «Родимый край» (1965; укр. перекл. — К., 1967), «Белый свет» (кн. 1–2, 1967–68), «Современ­ники» (1972), «Станица» (кн. 1–2, 1975–76), «Приволье» (1980); повістей «Кубанские повести», «Родниковая Роща» (обидві — 1956), «Последняя», «Сюжет» (обидві — 1982), «Доброта» (1989); поеми в прозі «Как жить?» (1985). Усі на­звані книги опубл. у Москві. У творах Б. — типового пред­ставника «соцреалізму» — від­чутна ідеалізація рад. дійсності. Автор сценарію укр. фільму «Радість моя» (1962). Укр. мовою окремі твори Б. пере­клали А. Головко, В. Кривенко, І. Щербина.

Завантажити статтю